Про гірку та солодку полуницю

Урожай з німецьких полів чи виноградників як правило збирають іноземні сезонні робітники, найчастіше поляки. Проте минулого року німецькі політики вирішили надати можливість вітчизняним безробітним підзаробити на літніх сезонних роботах. Впродовж першого ж літа стало ясно – цей експеримент не вдався. Німецькі безробітні виявилися ненадійними працівниками, вже через три-чотири дні більшість з них не витримує виснажливої роботи. Фермери ж залишаються з нічим –полуниця часто просто гниє на полі.

Федеральна асоціація селян Німеччини гостро критикує таку політику, адже в кінцевому результаті програють не лише фермери, а й споживачі. Говорить Ґерд Зонненляйтер, голова асоціації селян:

„Федеральна служба працевлаштування нам надає безробітних, які приносять нашим підприємствам лише шкоду. Вони не з’являються вчасно на роботу, вони раніше йдуть з поля, тому що у них болить поперек чи спина”.

Інші європейські держави, зокрема Фінляндія, змогли вирішити цю проблему. Тут щоліта збирають близько 12 тисяч тонн полуниці, приблизно половина сезонних працівників приїжджає на заробітки з Росії, України та Прибалтики.

Робота на полуничному полі, що належить Ріку-Сіппо Уотіла починається о сьомій годині ранку. У цей час сонце високо на небі, а вісім помічників вже стоять на колінах і збирають зрілі плоди.

„Полуницю потрібно зривати, тримаючи її так, щоб не пошкодити. Я знав, що фіни полюбляють паритися в лазні. Про полуниці я не мав поняття”, говорить студент з Нігерії Брайт Нвару.

Для Нвару зривання полуниці – цілком новий досвід. Від однокурсників він довідався про полуничне поле неподалік від університетського містечка Тампере. Після короткої розмови з роботодавцем заробіток на літо був у кишені. Фермер Уотіла щороку наймає на сезонну роботу 10 помічників. Це ж саме роблять й інші 200 фермерів, які займаються вирощуванням полуниці. Половину урожаю збирають іноземні сезонні працівники. Говорить Фермер Уотіла:

„У самих фінів не те що надто білі руки для збирання полуниці, але вони збирають ягоди лише для власного споживання. Саме тому я маю сезонних працівників, цього року з України, Нігерії та Естонії”.

До них належать і родина Дамбовських з України. Вже п’ять років поспіль батько Віктор із сином Богданом працюють влітку на полуничному полі у Фінляндії. Проживають вони теж неподалік від ягід – у відреставрованому будинку на краю поля. Мрія Віктора Дамбовського – заробити на автомобіль, проте йому доведеться ще не одне літо попріти над фінськими полуницями. Ріку-Сіппо Уотіла платить своїм помічникам по 80 центів за кілограм полуниці: однакове відшкодування отримують як іноземні, так і вітчизняні працівники. Згідно з фінськими законами польові працівники мають платити податки із зарплатні лише у тому випадку, якщо вони заробляють більш ніж 510 євро на місяць. Звісно, ця сума доволі висока й тому українцям, росіянам чи мешканцям Прибалтики, які охоче працюють саме у Фінляндії, сплачувати податки не доводиться. В Україні Віктор Дамбовський отримує 180 гривень, в перерахунку це приблизно 30 євро. Загалом Дамбовський задоволениий:

„Мені тут подобається. Ми тут працюємо і відпочиваємо – для мене це диво. А у нас – городи, багато картоплі, люди працюють зранку до вечора. Тут роботу поєднують з відпочинком”.

У полудень робота на полі припиняється. Помічники фінського фермера Уотіли назбирали в середньому по 50 кілограмів полуниці. Щоб розслабитися та зарядитися енергією на наступний робочий день, польові працівники затоплюють фінську лазню – це вже стало ритуалом.