Протистояння в Нідерландах
14 листопада 2004 р.
Багато коментаторів, котрі описують обставини смерті ван Ґоґа у голландській та світовій пресі, пригадують ще один замах, який стався у травні 2002 року. Тоді жертвою лівого радикала став політик з ультра-правого табору Тім Фортейн. Обидва замахи спричинили в країні гостру дискусію щодо мігрнаційної політики та національних меншин. Але вбивство Тео ван Ґоґа, викликало не лише дебати, а й конкретні дії радикальних членів суспільства. Все це викликає почуття страху та невпевненості в більшості мешканців країни. Говорить випадкова перехожа, яку репортер «Німецької хвилі» попросив розповісти про свої почуття:
«Все це виглядає просто жахливо. Мені бракує слів. Мій син навчається в одному класі із сином ван Ґоґа. Я завжди добре ставилася до всіх іноземців, я не маю до них жодних упереджень. Але тепер я не знаю, як все йтиме далі. Я боюся, що станеться ще щось».
Мусульмани стали в Нідерландах об»єктом атак. Невідомі злочинці підпалили мечеті в Утрехті, Роттердамі, Гелдені. Стіни Центру мігрантів в Амстердамі хтось розписав червоною фарбою. Бомбової атаки зазнала ісламська школа в Ейндговені. Жінка-мусульманка, оглядаючи школу після вибуху не може прийти до тями:
«Я не знаю, що тут можна сказати. Це страшно, жахливо. Кому зробила щось поганого ця школа, ці діти?»
Конфронтація між голландцями та іммігрантами-мусульманами набрала відкритих форм. Про міжнаціональну толерантність нема вже жодної мови. Невже багатокультуральному суспільству в Нідерландах прийшов кінець? Свою думку щодо цього висловлює друг загиблого Тео ван Ґоґа – Ґійс ван Вестерлакен:
«Для нас, голландців, вбивство Тео стало нашим 11-им вересня. Зараз можна сказати, що є лише один вбитий, але не один вбивця. Це – напад на ліберальне суспільство. На західну свободу».
Кінорежисер Тео ван Ґоґ, нащадок видатного художника постраждав за свій документальний фільм, де критично зображені деякі ісламські традиції, зокрема насильство в сім»ях мусульман. За це йому помстився 26-річний марокканець, котрий спершу вистрелив у свою жертву, а потім завдав їй ножових поранень. Поруч з тілом режисера було знайдено список наступних кандидатів на смерть, котрі чимось розгнівили ісламських фундаменталістів. У списку є навіть мусульманка Аян Гірсі, яка стала головною героїнею фільму ван Ґоґа. Вона має свою думку щодо звичаїв, які панують в ісламських сім»ях:
«Згідно з основами ісламу, жінки позбуваються свого майбутнього. Навіть тут, в Нідерландах, вони не почувають себе в безпеці. Їхня свобода не поважається. Водночас той, хто вимагає адаптувати іноземців у голландське суспільство, зразу ж зазнає звинувачень у расизмі».
З огляду на протистояння між християнами та мусульманами у Нідерландах деякі німецькі політики, в першу чергу з опозиційних правих партій, вимагають вжити жорсткіших заходів щодо ісламських радикалів у Німеччині. Заступник голови Християнсько-демократичного союзу Анетте Шаван пропонує, наприклад, вимагати від імамів проводити богослужіння в мечетях німецькою мовою. Міністр внутрішшніх справ Баварії Ґюнтер Бекштайн стверджує, що іноземці, котрі мешкають у ФРН, повинні активніше вивчати німецьку мову і визнавати німецьку культуру як провідну.
Також і представники урядової Соціал-демократичної партії виступають за запровадження заходів, які б не допусили повторення в Німеччині нідерландського сценарію. Так, зокрема, речник з внутрішшньополітичних питань СДПН Дітер Віфельшпютц в інтерв»ю газеті «Bild am Sonntag» висловив вимогу до ісламських громад «дистанціюватися від радикальних елементів та релігійного фанатизму». Представник Партії зелених Фолькер Бек закликав негайно взятися за розв»язання всіх досі невирішених питань інтеграції іноземців у німецьке суспільство.
Любомир Петренко