Проміжна перемога Владіміра Мечіяра

Результати першого туру президентських виборів у Словаччині, який відбувся в суботу, були доволі несподіваними для західних аналітиків. Одіозний екс-прем"єр-міністр країни Владімір Мечіяр, котрий нині очолює правоорієнтований Рух за демократичну Словаччину став лідером електоральних симпатій. Друге місце у президентських перегонах здобув екс-спікер парламенту Іван Ґашпарович. Третє - міністр закордонних справ Едуард Кукан. 1998 року здавалося, що Владімір Мечіяр, котрий здобув собі в Європі славу авторитарного лідера та переконаного євроскептика, назавжди зійшов з політичної сцени. За Мечіяром тягнеться також шлейф корупційних скандалів та різних антизаконних оборудок. Але останнім часом рейтинг популярності очолюваного ним Рух за демократичну Словаччину почав стрімко зростати. Нині його партія святкує проміжну перемогу. Своїми радісними почуттями ділиться з журналістами віце-голова Руху Вілам Собона: "Результати виборів для нас надзвичайно втішні. Пан Мечіяр здобув переконливу перемогу на усіх виборчих дільницях, за винятком Братислави, де переміг пан Кукан". За націонал-популіста Мечіара проголосувало 32,7 відсотка виборців. На такий результат ніхто не сподівався ні в Словаччині, ні за її межами. Утім, оскільки жоден з кандидатів не здобув половини голосів електорату, то, згідно зі словацьким виборчим законодавством, слід провести другий тур голосування. На двобій з Мечіяром вийде Іван Ґашпарович, за котрого проголосуало 22,3 відсотка виборців. Несподіванкою для багатьох аналітиків стало й те, що до другого туру не порапив християнський демократ Едуард Кукан, котрий поступився Ґашпаровичу лише двома десятими відсотка голосів. У другому турі, який віддбудеться 17 квітня, вибір у сенсі політичного спектру для словаків буде не надто широким. Ґашпарович - колишній однопартієць і довірена особа Мечіяра. Нині він очолює Рух за демократію. Своїм передвиборчим слоганом Ґашпарович взяв слова "Я думаю національно, а відчуваю соціально". Популярність він зумів собі здобути за допомогою критики неоліберального курсу реформ чинного уряду. Сам Ґашпарович стверджує: "Я переконаний, що мега-кампанія пана Кукана зробила йому ведмежу послугу. Словаки нині негативно оцінюють своє соціальне становище. І це - зрозуміло. Мене ж люди знають вже 13 років - завдяки роботі, яку я здійснюю для Словаччини та для народу. Про Кукана вони дізналися лише півроку тому завдяки його виборчій кампанії, яка йому обійшлася в 100 мільйонів крон. В цьому й полягає різниця між нами". Правник за освітою Іван Ґашпарович був одним з головних розробників Словацької конституції. Після здобуття країною незалежності він довгий час головував у парламенті. Два роки тому він полишив партію Владіміра Мечіяра - Рух за демократичну Словаччину - через, як він висловився, "недемократичний стиль керування". Утім, ідеологічно він не надто відійшов від політичної лінії партії Мечіяра. Водночас своєю перевагою на наступному турі виборів він вбачає те, що його звати не Мечіяром: "Моя перевага? Мене звати Ґашпарович!" У такий спосіб він натякає на негативний імідж, який закріпився за екс-прем"єром. Адже якщо президентом стане Мечіяр, Словаччину очікують суттєві проблеми під час вступу до Європейського Союзу. Все це дає надію Ґашпаровичу, що на його підтримку виступлять як опозиційно налаштовані політичні сили, так і прихильники нинішньго уряду, котрі готові до будь-яких союзів, аби не пропустити до влади Мечіяра. Сам екс-прем"єр вже бачить себе президентом. Водночас він вважає, що з Брюсселем не виникне жодних проблем, адже всі питання вступу вже давно вирішено: "З першого травня Словаччина більше не буде стояти в черзі на вступ до Євросоюзу. Ми станемо легітимними членами і партнерами. І там повинні поважати демократично обраних представників за тими ж правилами як є чинними для решти членів ЄС". Голова словацького уряду Мікулаш Дзурінда вважає результати виборів "сумним розчаруванням". Причину він вбачає в пасивності електорату, адже в суботу до виборчих дільниць прийшло заледве 48 відсотків громажян, котрі мають право голосу. Любомир Петренко