Редакційна пошта

Українці нічого нового від Путіна не чекають

Тетяна:

Дуже сподіваюсь на позитив. Путін - розумний, грамотний, далекоглядний політик, за якого не має бути соромно громадянам держави. А от мені соромно, що президент моєї держави - недалека обмежена людина з уголовним минулим.

Кварк:

Було б краще, щоб про свої очікування казали не Deutsche Welle, а саме УКРАЇНЦІ! Зараз багато "глашатаїв" від імені народу! Не рахуйте нас дурнями! Ми зробимо те, що ми хочемо, а не те, що хочете ВИ! Привет!

Вероніка:

Дуже просимо європейські держави слідкувати за розвитком подій в Росії та Україні, щоб не прогавити зародження фашизму по-російські. Повірте, він буде на порядок вище фашизму гітлерівського. До влади прийшли страшні циніки і злочинці. В них страшенна манія величі.

Діти трудової міграції: освіта сумнівної якості замість уваги батьків

v20061983:

Сумно зауважувати те, що зараз у засобах масової інформації масовано атакують заробітчан, заради того, щоб люди не їхали на заробітки. Мовляв, а як же діти? Але якщо не поїхати, що далі? Ні держава, а тим більш ЗМІ не пропонують жодного варіанту - як вижити людині, сім'ї, коли нема роботи, а, відповідно, і грошей. А заробітчани стараються не тільки заробити грошей, в подальшому прагнуть усіма правдами й неправдами легалізуватись і забрати сім'ю і дітей до себе на нову Батьківщину. Вони молодці, не сидять склавши руки, й не надіються на тих, на кого не варто: владу й опозицію, бо й тим, і тим народ не цікавий в принципі!

«Фашист» Бандера і обурені «свободівці» під стінами німецького посольства

Роман Ленчовський:

Пропоную опублікувати в Інтернеті лекцію Г. Россолінського–Лібе "Степан Бандера: життя українського революційного ультранаціоналіста..." та наступну дискусію, які відбулися нещодавно в посольстві Німеччини в Києві. Підтримую академічну свободу досліджень без втручань політиків, зокрема, від ВО "Свобода". Є особлива потреба в репрезентації власне наукового дискурсу з тематики толерантності, націоналізму, ксенофобії, новітньої історії міжнаціональних стосунків - на противагу політизованій агресивності з боку "ультрарадикалів". Не варто переймайтись очікуваними наскоками правих: в українському суспільстві, як і будь-де, є глибока потреба в обізнаності щодо досягень науковців у цій та дотичних наукових царинах, котрі мають, зрозуміло, значний світоглядно-політичний сенс. Особливий для нас в Україні інтерес становить також тематика денацифікації в Німеччині: як це реально відбувалось, які правові засади, наскільки послідовно вони втілювались, яке відлуння в сучасній політиці, освіті, для світогляду сучасної молоді. Ми потребуємо подібних дій нашої влади та громадськості як щодо більшовицьких, так і ультраправих практик та відповідної історії. Дякую.

Гуленок Ю.Б.:

Логика упомянутых немецких историков представляется сомнительной. Компаративный метод подразумевает сравнение близких явлений, имевших место в разных странах. Поэтому изначально надо бы определиться: что именно является предметом исследования - ультранационализм или, всё-таки, фашизм? Людям малообразованным свойственно совмещать эти понятия, хотя разница между ними принципиальная. Например, оригинальному фашизму (итальянскому) не свойствен был национализм. Родство итальянского фашизма и немецкого национал-социализма проявлялось в другом. Очевидно, что польский юноша применил в данном контексте термин "фашизм" исключительно с целью эпатажа, а точнее - с целью рекламы. Нехорошо, что уважаемое издание Deutsche Welle пошло на поводу.

Капітан Кук:

Гадаю, що за усім цим стоїть як німецька влада, так і російська агітмашина. Нікому не секрет, що на сьогодні дружба Германії й росіян аж занадто "тепла". Ще враховуємо те, що німці стоять на "перерозподілі" газу з Росії і у цьому є своя зацікавленність.Тому й не дивна така антиукраїнська риторика, ще й з присмаком шовінізму та ксенофобії. Чи німці вже втомилися наодинці нести відповідальність за ті злочини і вирішили знайти цапа-відбувайла? Ну що ж, вчасно, вчасно. Враховуючи непоступливість Києва у питанні ГТС. Потрібно очорнити, спаплюжити і ..тристороннього консорціуму ...угс не має. Росіяни отримують усе й задарма, та ще й без проблем затягують у МС. Бо хто ж візьме у Європу таких як україці? Може, у "Дойче велле" інша думка? Бо це занадто заполітизоване питання, та ще й на передодні виборів у Росії. Так би мовити, підіграли Путіну на хвилі антиукраїнської риторики та нападів (...)

Сергей:

Правильнее было бы называть Бандеру национал-социалистом, да он и сам себя считал таковым. А партия Гитлера называлась национал-социалистической. Так что Россолинский-Либе был прав, ставя знак равенства между ними.

Апріорі:

На мою думку, приїзд Россолінського-Лібе є замовним, з ціллю компрометації українців. Не Німеччині нас повчати, а тим більше поляку. На його місці краще б зайнявся історією Армії Крайової. Гадаю, що у його співвітчизників теж руки нечисті. А якщо відверто - по лікті у крові. І про співпрацю з німцями теж відомо. Ось нехай і почне незаангажоване розслідування вбивств та співпраці Армії Крайової, чи занадто "колить" ця тема? Якщо так, то немає чого нам щось доводити. Теж мені знайшлися "праведники".Сидіть у себе в норах, і не лізьте з повчанням.

В Італії провели "День без мігрантів"

Male:

Бідні нащадки Ромула, до чого тут расизм? Вже приплітати його де треба і не треба не варто. Нелегальна міграція і расизм - різні речі, але нерозривно звязані з собою. Статистика - ця бездушна дисципліна - показує, що непропорційно високий відсоток злочинності в країнах Европи у загальній картині злочинності забезпечують мігранти. І ОСОБЛИВО ЦЕ СТОСУЄТЬСЯ мігрантів з країн АФРИКИ та АЗІЇ. А вже ця ситуація породжує расизм, інколи в жахливих формах. Але з іншого боку... Чому люди повинні терпіти наругу чужинців над власною культурою, звичаями і, в кінці кінців, законами: як юридичними, так і людськими?! А прихильники всеохоплючої толерантності хай би зїздили у ту ж Саудівську Аравію, Китай, Нігерію. Боротись за права людей, бо там же живуть люди. І їх реально вбивають з расистських мотивів. Хай їдуть і борються, а Европі вже достатньо мультикультурності! До речі, і Україні також...

Скасування віз піде на користь і Україні, і Євросоюзу

Валерия:

Хотелось бы, чтобы власти подумали о том, как сделать безвизовый режим матери к ребёнку или, хотя бы, не требовали для открытия визы никаких приглашений. Ведь, по-моему, достаточно того, если человек предъявит ксерокопию паспорта своего ребёнка. Например, моя дочь, живущая в Германии, не может мне прислать приглашение, т.к. имеет новорожденного и не работает. Она должна искать человека, который бы согласился сделать мне это приглашение. Кроме того, я ещё должна лично быть знакома с этим человеком. Ну, и много ещё всяких правил. Если бы был безвизовый режим, я могла бы поехать и помочь ей управляться с новорожденным хотя бы первые 3-6 месяцев. А так её даже из роддома некому было встретить. Конечно, циники сейчас скажут: зачем рожала, если нет мужа? На это тоже есть свои причины и свои ответы. Вдаваться здесь в подробности нет смысла. Сейчас она совсем одна с грудным ребёнком, а я ничем ей не могу помочь из Украины. Кто имеет новорожденного, тот меня поймёт. Надо либо отменить приглашения, либо чтобы дети могли сделать приглашение родителям независимо от доходов и от доходов приглашённой стороны. Ведь родители едут увидеться и пообщаться с детьми. И какая разница, что они будут есть? Например, мы (я и мой ребёнок) согласны на хлебе и воде сидеть, только бы увидеться.

Naumo:

У запровадженні безвізового режиму зацікавлені обидві сторони. Я особисто відвідала б бої братів Кличків, Октоберфест, відновила і поглибила б знання німецької мови на курсах в одному із міст Німеччини. Я люблю Україну і ніколи не збиралася жити в іншій країні. А от здобути знання і застосувати їх на Батьківщині хотілося б. Особливо у сфері зеленого туризму, агробізнесу, місцевого самоврядування і соціальної політики. А Німеччина мала б зиск від потрачених нами коштів на навчання, проживання та відвідування культурних пам'яток. А можливо, і від подальшої співпраці - вільних ніш в нашій економіці багато.

Іноземні студенти в Україні: солодкі обіцянки та гіркі проблеми

Володя:

По-перше, хто робить солодкі обіцянки іноземцям? Їхні ж місцеві рекрутингові контори. При чому тут українська дійсність? Взагалі складається враження, що тут розрекламовано центр "Без кордонів". Так, проблеми є, - і перша проблема, що стосується саме нашої країни в даному контексті, - це якісний рівень самих студентів-іноземців, яких приймають наші університети. А він надзвичайно низький. Левова доля іноземців навчається у медичних ВУЗах. Практично кожний з цих закладів має досить розвинуті сайти англійською мовою. Але завдяки цим, так званим рекрутерам поступають студенти, які, за їхніми ж словами, у себе в країні змогли б вивчитись максимум на таксиста. Рівень культурного розвитку відповідає освітньому. Чому українська громада повинна підлаштовувати власне законодавство під, для прикладу, арабські країни? Ця проблема не нова, з нею стикається і Європа, коли іноземні громади не визнають законів приймаючої держави, зате вимагають до себе абсолютно адекватного ставлення. Щодо расизму, то це відома роздута тема правозахисників, які повинні на чомусь заробляти кошти. (...) Давайте і в Україні не будем замовчувати проблем поведінки студентів-іноземців, більш 90% яких складають персони арабо-африканського походження! А поведінка жахлива, знання низькі. І давайте відверто, в Україну вони їдуть, бо легко здобути диплом практично любому, були б фінанси. І на останок, 500 млн. долларів не йдуть прямо в університети, як завжди, левову частку спершу забирає Київ, а прямо в універи вертається близько 10% заробленого, ВУЗи ж державні. Проблеми є, але ми не погані з усіх сторін.

Дякуємо всім, хто пише на адресу ukraine@dw.de! Ми намагаємося бути майданчиком для вільного обміну думками та прагнемо подавати такий огляд дописів, який найбільш повною мірою відображає спектр думок. DW залишає за собою право оприлюднювати коментарі мовами оригіналу, але й скорочувати й редагувати листи. Ми не цензуруємо дописи, але й не публікуємо пошту образливого чи екстремістського змісту. Редакція може не поділяти думки окремих авторів і не несе відповідальності за факти, викладені у листах та відгуках читачів.