Привид референдумів ходить по Європі

Газета ділових кіл Німеччини ГАНДЕЛЬСБЛАТТ пише:

Незадовго до розширення Європейського союзу на Схід Тоні Блер сприяв поширенню тривоги в цій організації. Перед старими та новими членами постали запитання: яким шляхом йтиме Європа далі? Застигне ЄС як економічне співтовариство, досягнувши високого рівня розвитку, чи розпочне рухатися в напрямку політичного союзу? У далекій перспективі європейці повинні були б на референдумі відповісти на запитання про ціль ЄС. Нині вони не можуть цього зробити, оскільки, наприклад, німцям, британцям та латишам бракує відчуття та розуміння спільної Європи, - вважає газета ГАНДЕЛЬСБЛАТТ.

Газета ФУЛЬДАЕР ЦАЙТУНГ відстоює таку точку зору:

Досі існують розбіжності між позиціями народних представників, які вказують на необхідність певних процесів, та рядовими громадянами, які вважають, що їм висувають занадто високі вимоги. Саме на цьому тлі важливо, щоб люди брали участь в ухваленні рішень, користуючись для цього також референдумом. Досі, створюючи більшість структур ЄС, ніхто не питав виборців. Тільки при формуванні Європарламенту з дуже обмеженими повноваженнями громадяни час від часу можуть висловити свою думку. Але без активної демократичної участі широких верст населення в процесі європейської інтеграції люди навряд чи зможуть відчути прихильність до ”жупела”, яким для багатьох з них залишається Європа. Тому винесенення питання про Конституцію ЄС на референдум піде на користь всім членам Європейського союзу, в тому числі і Німеччині, - переконана газета ФУЛЬДАЕР ЦАЙТУНГ.

Газета МЕРКІШЕ ОДЕРЦАЙТУНГ прогнозує можливі наслідки таких референдумів:

Як на Заході, так і на Сході накопичилося чимало побоювань, пов”язаних з розширенням Європейського союзу. Кожний боїться, що може програти у великому змаганні за робочі місця та кращу перспективу. Таким чином виборці в багатьох країнах можуть використати майбутні референдуми для висловлення свого невдоволення ”брюссельськими бюрократами”. Отже, в кінці такого складного та болючого процесу, яким є розширення ЄС, справді може постати питання про ядро Європи, яке, можливо, буде не набагато більшим за Європейське економічне співтовариство півсторіччя тому, - передрікає газета МЕРКІШЕ ОДЕРЦАЙТУНГ.

Перейдемо до іншої теми. Газета ТАҐЕСШПІҐЕЛЬ коментує чергові теракти в Іраку та Саудівській Аравії:

Навіть беручи до уваги ймовірно цинічні розрахунки терористичної мережі ”Аль Каїда” або близьких до неї угруповань, важко зрозуміти сенс кривавих терактів. Також цього разу терор відчули на собі передусім мусульмани, серед яких 20 дітей. Логіку таких дій важко зрозуміти: мусульманські терористи вбивають мусульманське мирне населення, аби завдати удару британським солдатам та саудівському королівському двору? Тут можна розпізнати лише єдиний мотив: будь-якою ціною посіяти страх, хаос та реалізувати свої криваві фантазії, - критикує газета ТАҐЕСШПІҐЕЛЬ.

Газета ШТУТТҐАРТЕР ЦАЙТУНГ висловлює таку думку:

Боротьба триватиме доти, доки останній іноземний солдат не полишить Ірак. А що буде потім? Тим часом досить дивна антиіракська коаліція починає поволі розвалюватися. Крім Іспанії та Гондурасу тепер і Домініканська Республіка виводить своїх солдатів з країни. Як би палко держсекретар США Колін Пауелл не закликав партнерів зберегти вірність коаліції, страх перед невизначеним майбутнім в Іраку є більшим за тиск з Вашингтона, - вважає газета ШТУТТҐАРТЕР ЦАЙТУНГ.

Газета ФАЙНЕНШЛ ТАЙМС ДОЙЧЛАНД аналізує:

Нестабільність ситуації в Іраку - наслідок війни, яку вела антиіракська коаліція. Ніхто серйозно не міг очікувати, що відразу після повалення Саддама Хусейна владу можна буде передати жителям Іраку. Справа в тому, що досягнути миру впродовж кількох тижнів неможливо. Цілком імовірно, що учасники антиіракської коаліції недооцінили всіх труднощів. Можливо, було б доцільніше встановити в Іраку контроль з боку ООН. Але поки Об”єднані Нації зможуть взяти на себе таку роль, учасники іракської війни повинні піклуватися про гарантування безпеки в країні, - читаємо в газеті ФАЙНЕНШЛ ТАЙМС ДОЙЧЛАНД.

Огляд німецької преси підготував Володимир Медяний