Проблемні округи

Майже чотири місяці минуло після завершення парламентських виборів, всі строки оскарження їхніх результатів спливли, окружні комісії розпущені, а у п’яти округах, які називають "проблемними", досі так і не визначили переможців та не призначили повторного голосування. Обрані депутати все не можуть визначитися, чи потрібні перевибори і хто їх має призначати у містечку Обухів Київської області, у Первомайську Миколаївської області, у двох округах Черкаської області та у Шевченківському районі Києва.

Експерти називають таку ситуацію "політичним футболом", який показує, що опозиційні партії не можуть нічого вдіяти, аби повторно перерахувати голоси на цих п’яти "проблемних" округах, а провладна партія не хоче нині там перевибори.

Не вигідно, то й не буде

"Парії регіонів не вигідно зараз призначати у цих округах перевибори, адже це дасть шанс опозиції провести до парламенту ще п’ятеро своїх людей. Тому вони шукають приводу затягнути процес",- вважає експерт з виборчого законодавства Денис Ковриженко. Як відомо, ще у січні депутати від Партії регіонів звернулися до Конституційного суду для вирішення спірного питання про процедуру та порядок проведення повторних парламентських виборів у п’яти проблемних одномандатних округах. На думку голови фракції Партії регіонів Олександа Єфремова, саме Конституційний суд має визначити, хто саме – Верховна Рада чи Центральна виборча комісія (ЦВК) – має назвати дату проведення перевиборів.

У ЦВК запевняють, що не мають на це повноважень, прописаних у законі. Заступник голови ЦВК Андрій Магера відзначив, що чинний закон про вибори не передбачає  чітких підстав для призначення повторних виборів, якщо неможливо встановити результати голосування. "Якщо ЦВК не знає як трактувати закон, то її члени б самі вже давно звернулися до Конституційного суду, а не чекали  звернення депутатів. Тут явне затягування справи",- переконана експерт з виборчого права Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко.

Аналітики упевнені, що причина зволікання з переголосуванням лежить суто у політичні й площині. Адже Конституційний суд, на думку Дениса Ковриженка, може і відмовитися "встановлювати прогалини в законі", або ж якщо і встановить суб’єкта, відповідального за призначення повторних виборів, то влада шукатиме інших причин не призначати вибори у п’яти проблемних округах. "Якщо немає політичної волі, то розказуватимуть, що немає грошей на ці вибори тощо",- сказав  Ковриженко в інтерв’ю DW.

ЦВК спонукають до дії

Опозиція не розуміє, навіщо чекати рішення Конституційного суду, якщо результати осіннього голосування може самостійно встановити й ЦВК. На думку народного депутата від фракції "Батьківщина" Ксенії Ляпіної, просто комісія не хоче займатися регультатами волевиявлення у "проблемних" округах. "Ідея перевиборів виникла тому, що ЦВК стверджувала, що не може встановити результати у цих округах. Але ми вважаємо, що комісія просто уникла відповідальності за це. Потрібно взяти відповідальність і встановити результати, тому що ж протоколи є",- зауважила Ляпіна в ефірі 5 каналу.

Опозиціонери переконані, що надії на Конституційний суд примарні. Експерти теж дотримуються тієї думки, що суд може розглянути депутатське подання не раніше літа, тож цілком можливо, що перевибори у "проблемних" округах можуть взагалі 2013 року не відбутися.

Глухий кут

Саме тому опозиційні парламентські фракції вимагають від ЦВК встановити в десятиденний термін результати  виборів у п’яти одномандатних округах за протоколами дільничних комісій. Відповідна постанова за підписом трьох опозиційних фракцій вже зареєстрована у Верховній Раді. Однак нині сесійну залу парламенту заблокували самі ж опозиціонери. У свою чергу, голова Верховної Ради Володимир Рибак поки не бачить можливості розглянути проект опозиції. "Є така постанова. Але ж немає заключення Конституційного суду",- наполягає Рибак.

Уникнути безвихідних ситуацій на кшталт цієї можна було б змінами до закону про вибори депутатів. Але це радше допоможе у майбутньому. "Якщо Рада і внесе якісь зміни, то вони стосуватимуться не жовтневих, а вже наступних виборів, бо закон зворотної дії не має",- констатує експерт з виборчого права Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко.