Політична реформа відбулася?
1 січня 2006 р.На тлі газових суперечок з Росією набуття чинності реформи системи влади в Україні з першого січня цього року опинилися на узбіччі уваги суспільства. Політолог Володимир Полохало вважає таку ситуацію щонайменше дивною:
«Парадокс безпрецедентний: країна змінює форму правління, і сьогодні в політичному дискурсі країна не обговорює цю проблему. В який спосіб, які проблеми, як це має відбуватися?».
Ще до Нового року деякі політологи не виключали, що владна команда готує оскарження політреформи в Конституційному суді. Сам президент Ющенко в своєму передноворічному зверненні заявив, що не чіпатиме політреформу. Але тільки до 1 січня. А міністр юстиції Сергій Головатий в останній тиждень старого року наголосив, що зміни до Конституції не було ухвалено відповідно до вимог Конституції. Він нагадав, що цей висновок зафіксований в документах Ради Європи та Венеціанської комісії. Лідер партії «Пора» та позаштатний радник президента Владислав Каськів каже, що його партія не проти політреформи, як такої:
«Конституційна реформа повинна бути і ми поділяємо цю думку. Але не така, яка була прийнята, як форма політичного шантажу, чи форма політичного хабара для проведення ще одного туру президентських виборів».
Нинішня політреформа, за словами Каськіва, не розв‘язує проблеми недосконалості нинішньої системи влади, а створює чимало нових. Серед них він назвав відсутність законів про уряд та принципи його формування, закону про парламентську опозицію, про формування парламентської більшості, яка має призначати уряд, недемократичне надання генпрокуратурі функцій загального нагляду та заборону депутатам мігрувати всередині фракцій. Каськів вважає, що нинішня політична атмосфера – газова війна з Росією, кампанія з виборів до парламенту та місцевих органів влади – також не сприяє запровадженню політреформи:
«Необхідно негайно дати оцінку Конституційним судом тій політичній реформі, яка сьогодні прийнята в Україні. Це розв‘яже нам ту потенційну проблему, яка може виникнути, коли конституційна реформа вже вступить в дію, а її через якийсь час буде оскаржено. Тоді Україна дійсно опиниться перед юридичним колапсом, з якого я не бачу виходу».
Але чи є сенс оскаржувати політреформу тепер, коли вона вже набула чинності? Представник президента у Верховній Раді Юрій Ключковський не бачить в цьому проблеми. За його словами, Конституційний Суд має право розглядати як раз лише ті закони, які вже вступили в дію. Однак, прихильники політреформи успішно затягли процес призначення парламентом своєї частки суддівського складу Конституційного суду, що паралізує діяльність цього органу вже протягом двох місяців. Вони абсолютно впевнені, що нинішній варіант політреформи і так покладе край безвідповідальності влади, а ому його не варто піддавати випробуванню Конституційним судом:
«Одна гілка влади звалює все на голову іншої: президент на Верховну Раду, Верховна Рада на уряд разом з президентом, а уряд кричить, що йому не дають працювати. Такого вже не буде. І це ще більше буде зафіксовано після обрання нового парламенту», –
заявив один з лідерів СДПУ(о) Нестор Шуфрич. Його думку поділяє й голова київської організації Партії регіонів Василь Горбаль:
«Свого часу лунало досить критики самого інституту президента. Власне, політична реформа і була спрямована на виправлення напруги в суспільстві щодо більш прозорого механізму формування уряду. Політичні партії кулуарно відправляли своїх кандидатів на міністерські портфелі, потім не несли відповідальність і уряд в цілому не ніс консолідованої відповідальності».
Горбаль відкинув аргументи противників політреформи. Зокрема, він не вважає, що її запровадження призведе до владного безладдя:
«В нас досить часто говорять, що тепер президент буде слабий. Він буде слабий тільки тоді, коли сам захоче бути слабим. Так само і уряд буде слабким, коли буде слабкий прем‘єр-міністр, а не тому, чи увійшла в силу політична реформа, чи ні, і чи розподілені повноваження, чи вони не розподілені».
Однак, вже від сьогодні і до парламентських виборів та формування нової парламентської більшості якісь зміни складу уряду виглядають юридично неможливими, вважає політолог Володимир Фесенко:
«Якщо відправити у відставку якогось міністра, нового міністра вони не зможуть призначити. Тому, що ця функція належить парламентській коаліції. Проте ця коаліція може бути створена лише після парламентських виборів».
Олександр Савицький