Подарунок з Берліна для кримських татар

Подарунок кримським татарам зі своїх фондів робить Берлінський музей європейських культур за сприяння Ґете-Інституту. Говорить асистент з питань культури представництва німецького культурного центру в Києві Ніна Гончаренко:

"Етнограф Аугуст Вільгельм Кізеветтер жив у середині ХІХ століття у Криму і змальовував життя кримських татар. Його картини нині є власністю Музею європейських культур у Берліні. Наша експозиція містить 33 копії з оригіналів творів Кізеветтера, і ми передаємо її музею у Сімферополі разом із описанням кримської подорожі етнографа по Криму, що перекладене на російську мову. Цим самим ми хочемо нагадати про несправедливо забутий доробок Кізеветерра, який спрямував свої дослідження на те, щоб презентувати західноєвропейцям чужі країни і народи."

Ніна Гончаренко з Ґете-Інституту також згадала, що Аугуст Вільгельм Кізеветтер був автором проекту ханського палацу в Бахчисараї та моделював тогочасні татарські поселення. А на сьогодні твори німецького художника не тільки поповнять колекцію кримського музею, а й відкриють нові дослідницькі можливості для кримських етнографів. Як каже Андрій Мальгін, директор Кримського республіканського краєзнавчого музею, у приміщенні якого виставлялися роботи Кізеветтера, до цього часу про Крим сорокових років ХІХ століття було відомо тільки з оповідей мандрівників:

"Твори художників кінця XVIII і першої половини ХІХ століття, які змальовували Крим, є надзвичайно цікавими і головне – маловідомі. Останнє пов’язано з тим, що в другій половині ХІХ століття малюнок, літографію і художні твори такого роду витісняє фотографія, й усе, що ми знаємо про Крим ХІХ століття, ми знаємо, в основному, з тих образів, що їх донесла до нас фотографія. У фондах багатьох музеїв зберігаються художні твори більш раннього періоду, і тільки з них ми можемо дізнатися, як виглядав той чи інший регіон, те чи інше місце у Криму, як виглядали його мешканці до епохи Кримської війни. У цьому зв’язку виставка Кізеветтера є надзвичайно цікавою, оскільки сьогодні про цю епоху ми знаємо тільки з описів мандрівників та з художніх творів.”

Що ж до кримських татар, то роботи Кізеветтера становлять для них культурний і етнографічний інтерес. Вивчення побуту і традицій дідів-прадідів, тим більше в умовах плекання кримсько-татарської культури на кримському півострові сьогодні, повинно сприяти визначенню місця цієї нації у державно-правовому розрізі. Нуріє Демеджи, заступник директора Музею кримсько-татарського музею з наукових питань, визначає дарунок німецьких колег як вельми цінний для науки:

”Його роботи є цінним джерелом для етнографічного вивчення кримських татар. У його творах відображені характерні типажі кримських татар. У своїх роботах Кізеветтер, в основному, змальовував буденне життя кримських татар, їхній побут, традиції, обряди, місцеві архітектурні споруди та інтер’єр."

Виставка Кізеветтера, що проходила у Сімферополі наприкінці минулого року, нині експонується в Києві. За словами організаторів, у кримській столиці вона мала значний успіх. Це підштовхнуло керівництво краєзнавчого музею до пошуків подібних творів і у власних фондах, а також до більш ретельного вивчення тогочасних матеріалів. Тим більше, що деяка спадщина з того часу збереглася. Андрій Мальгін:

"Значна кількість мандрівників залишила не тільки свої нотатки, не тільки спогади та щоденники про свої подорожі, а й малюнки. Зокрема, німцям належить значна роль у зображенні Криму тієї епохи. Це не тільки Кізеветтер, а й такі художники, як Кюгельхен, Гросс. На жаль, ця дуже цікава сторінка в історії кримського мистецтва майже невідома."

За словами Андрія Мальгіна, тепер у планах Кримського краєзнавчого музею проведення ряду виставок і видання широкого каталогу літографій і гравюр кінця XVIII і першої половини ХІХ століття із зображеннями Кримського півострова.

Олена Грищук