1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Перехресна критика згоди Буша і Шарона

16 квітня 2004 р.

Результати зустрічі між американським президентом Джорджем Бушем та ізраїльським прем»єр-міністром Аріелем Шароном спровокували хвилю невдоволення не лише в арабському світі, але й у Європі. Глава Білого дому підтримав претензії Ізраїлю на частину територій на Західному березі річки Йордан. Що можна вважати радикальним поворотом у близькосхідній політиці Вашингтона.

https://p.dw.com/p/AOQI
Фото: AP

В ізраїльських засобах масової інформаці згода між Бушем та Шароном була названа історичним поступом. Вперше американський президент визнав ізраїльські поселення на Західному березі річки Йордан реальністю, з якою слід рахуватися. Водночас Буш похвалив рішення Ізраїлю полишити решту території Сектору Ґаза та Західного берега:

«Я вітаю тяжке й водночас гідне рішення прем»єр-міністра Шарона».

Тобто американський президент погодився з думкою ізраїльського прем»єра, що залагодження палестино-ізраїльського конфлікту можливе лише на основі консенсусу: Ізраїль погоджується вивести свої війська та мешканців з окупованих територій, Палестина погоджується на те, що кілька найбільших ізраїльських поселень таки залишиться. Ізраїльський віце-прем»єр Егуд Олмерт, коментуючи такий варіант вирішення давнього конфлікту підкреслив:

«Звичайно, прикро буде спостерігати за тим, як люди пакують свої речі і покидають власні домівки. Але утримувати десять тисяч вояків у регіоні, де мешкає мільйон двісті тисяч палестинців, аби забезпечити охорону для сімох з половиною тисяч ізраїльтян – це значить на довгий час завдати шкоди добробуту ізраїльтян. Ціна, яку ми заплатимо є значно меншою, за ту, яку платять і ще довго платили б ці солдати».

Нагадаємо, що доцього часу Вашингтон твердо вимагав від ізраїльського уряду ліквідувати всі поселення на окупованих територіях. Оскільки вони перешкоджають мирному процесу на Близькому Сході. Тепер політичні експерти говорять про різку зміну курсу Білого дому. Водночас Джордж Буш наголосив, що він і надалі не відступиться від мети – принести мир в регіон. А одним з його компонентів, за словами американського президента, повинно бути створення незалежної палестинської держави.

Палестинська сторона сприйняла поворот у близькосхідному курсі Білого дому вкрай негативно. Прем»єр-міністр Палестинської автономії Ахмед Куреї з цього приводу заявив:

«Ніхто в світі не сміє давати чи відбирати права в палестинців. Лише палестинське керівництво може вирішувати такі питання. Тому ми не можемо це акцептувати. Це, на жаль, не послужить мирному процесу».

Ще різкіше зреагували фундаменталістські організації «Хамаз» та «Ісламський Джихад». Представники цих рухів заявили, що згода Вашингтона з ізраїльськими пропозиціями є яскравим доказом того, що палестинці зможуть досягнути своєї мети лише шляхом збройної боротьби.

Водночас у самому Ізраїлі Аріель Шарон зазнав критики з боку членів власного кабінету, котрі виступають рішуче проти ліквідації поселень на окупованих териоріях. Другого травня урядова партія «Лікуд» планує провести референдум, аби вирішити питання поселень. Міністр у справах туризму Бенні Елон, котрий є членом правоорієнтованого «Національного союзу» , висловлює надію, що лінія Шарона зазнає на референдумі фіаско:

«Я сподіваююсь, що члени «Лікуду» мене не розчарують і залишаться вірними ідеям «Великого Ізраїлю» та справі безпеки ізраїльтян. Я сподіваюся, що тисячам ізраїльтян не доведеться відриватися від своїх коренів і покидати власну землю».

Стримане незадоволення зміною курсу Вашингтона в близькосхідній політиці висловив і Європейський Союз. Зокрема, Рейо Кемпінен – речник президента Європейської Комісії Промано Проді – зробив у четвер таку заяву:

«Звичайно ми підтримуємо кожну пропозицію, яка допоможе принести мир на Близькй Схід, на основі збереження двох життєздатних суверенних і незалежних держав. Але не складно помітити, що та пропозиція, яку підтримав президент Буш, істотно відрізняється від позиції лідерів держав та урядів ЄС, яку було вироблено на саміті у березні».

Нагадаємо, що тоді країни-члени Євросоюзу ухвалили заяву, де підкреслюється, що зміна кордонів, після ізраїльської окупації 1967 року лише тоді буде вважатися міжнародно визнаною, коли це питання вирішать між собою палестинці та ізраїльтяни.

Любомир Петренко