Особливості німецько-ізраїльських дипломатичних відносин
1 лютого 2005 р.
Обтяжені злочинами Другої світової війни німецько-ізраїльські дипломатичні стосунки з самого початку були дуже складними. З часом вони поліпшувалися, але ніколи їх не можна було назвати нормальними, оскільки відносини Німеччини з Ізраїлем завжди були ”особливими”, каже професор історії Єврейського університету Єрусалима Моше Ціммерман:
”З одного боку, в підсвідомості постійно виникають негативні історичні уявлення, з іншого боку, є сучасність, і тут погляди радше нейтральні, або навіть позитивні. Здавалося б, відносини з Ізраїлем вже нормалізувалися, і все одно німці продовжують весь час наголошувати на тому, що повинні по-особливому ставитися до Ізраїлю, постійно підкреслюючи це та присягаючи в цьому."
Такий перекіс у німецько-ізраїльських стосунках, веде далі експерт, призводить до того, що Німеччина, практично, уникає критики на адресу ізраїльського політикуму. На думку ізраїльського журналіста Ґідеона Леві, саме з боку Німеччини з її особливим почуттям відповідальності перед Ізраїлем могла б лунати конструктивна критика:
”Я гадаю, ми достатньо дорослі, щоб тодішні жахіття відрізняти від легітимної критики нині. Я готовий зрозуміти, що німці з емоційних причин залишаються на крок позаду інших. Однак це не означає, що німцям заборонено критикувати Ізраїль. Чому ні? Якщо Ізраїль сам вчиняє жахіття, скажімо, в Палестині? Можливо, саме німці могли б застерегти Ізраїль у цій ситуації.”
І все ж, говорячи словами президента Німецько-ізраїльського товариства Манфреда Ланштейна, якщо порівняти німецько-ізраїльські дипломатичні відносини з точки зору ”де ми були на початку, а де є нині”, то баланс виглядає однозначно позитивно:
”Нині Німеччина поряд із США належить до найважливіших партнерів Ізраїлю. Це стосується насамперед економічної, а ще більше наукової та культурної сфер. Окрім відносин на рівні офіційної політики, розвинулося дуже багато тісних контактів на рівні підприємств, наукових установ, університетів тощо. Я б навіть назвав сучасні німецько-ізраїльські відносини дуже добрими. Однак нормальними їх не назвеш, і з огляду на нашу спільну історію вони і в майбутньому не стануть нормальними.”
Цим можна також пояснити дискусію, яка виникла ще задовго до візиту федерального президента Келера до Ізраїлю: чи може він, виступаючи у середу перед ізраїльським парламентом, робити це німецькою мовою, якою, як агрументують критики, розмовляли винуватці Голокосту. Голова ізраїльського Кнессету Ройвен Рівлін відхилив вимоги окремих депутатів, щоб Келер виступав англійською. Те, що при цьому деякі ізраїльські депутати на знак протесту можуть бути відсутніми під час виступу, Келер сприйме з розумінням, кажуть у представництві німецького президента в Берліні. Річ у тім, що п”ять років тому, коли Йоганес Рау, попередник Келера на посаді федерального президента Німеччини, виступав з історичною промовою перед Кнессетом також німецькою мовою, бракувало близько третини депутатів. Посол Ізраїля в Німеччині Шимон Штейн коментує це так:
”Для декого емоції, минуле, доля власних сімей все ще дуже гострі та живі. Тому я думаю, це є лише доказом того, що відносини між нашими країнами не можуть бути цілком нормальними, що ми німецьку мову сприймаємо інакше, ніж іспанську, італійську, грецьку мови. І це, я гадаю, також належить до повсякдення німецько-ізраїльських відносин.”
Келер говоритиме перед Кнесетом про Німеччину, про боротьбу з антисемітизмом, не замовчуватиме також й актуальні проблеми з праворадикальною Націонал-демократичною партією Німеччини та неонацистами. Чого ще очікують від візиту Келера до Ізраїлю? Шимон Штейн:
”Ми впевнені, що федеральний президент під час цієї подорожі робитиме все, щоб зберегти послідовність добрих стосунків між обома країнами. Ми розмовлятимемо, звісно, про минуле, однак ми також намагатимемося зазирнути в майбутнє та виділити спільні для Німеччини та Ізраїлю моменти. Ми переконані, що візит федерального президента підштовхне наші відносини вперед.”