Нові правила для зброї
2 липня 2012 р.
Торгівля зброєю – це, мабуть, найбільш стійкий до будь-яких економічних криз бізнес. Понад шість мільярдів доларів заробляють щороку виробники різних видів озброєнь: від танків та літаків-винищувачів до пістолетів та куль. Світовий ринок постачає диктаторам та задіяним у збройних сутичках сторонам все, що їм потрібно, аби тримати в страху власний народ та вести війни. Актуальний приклад – Сирія. Режим Ассада завдячує таким тривалим насильницьким пануванням насамперед імпортованій зброї з Росії.
Жодних поставок зброї у кризові чи конфліктні регіони, жодного дозволу на експорт озброєнь, якщо через це порушуються права людини або якщо це призводить до гальмування економічного розвитку та боротьби проти бідності. Усе це має бути прописано в новій угоді щодо контролю за торгівлею зброєю. Цей документ у понеділок, 2 липня, розпочинають обговорювати у Нью-Йорку представники всіх 193 країн-членів ООН.
«На конференції у Нью-Йорку Німеччина добиватиметься ухвалення дієвої, практичної та обов'язкової до виконання з юридичної точки зору угоди про торгівлю зброєю», - зазначила статс-міністр міністерства закордонних справ ФРН Корнелія Піпер в інтерв'ю Deutsche Welle. Німеччина після США та Росії є третім у світі експортером озброєнь – на країну припадає 11 відсотків світового експорту.
Німеччина хоче тотального контролю
«Ми очікуємо від цієї конференції, що на ній буде напрацьовано документ, який уперше в історії ООН регулював би міжнародну торгівлю конвенціональною зброєю», - зазначила експерт з питань зброї правозахисної організації Amnesty International Катарина Шпіс та похвалила «позитивну роль» німецького МЗС у попередніх переговорах щодо цієї угоди минулого року.
Німеччина виступає за те, щоби «вперше запровадити юридично встановлені мінімальні стандарти для трансферу конвенціональною зброєю», зазначають у Берліні. При цьому йдеться насамперед «про дотримання прав людини та гуманітарного міжнародного права, що у свою чергу передбачає дотримання регіональної стабільності та врахування внутрішньополітичної ситуації в країнах-імпортерах, - ідеться далі в офіційному документі німецького зовнішньополітичного відомства. - Угода про торгівлю зброєю має поширюватися на всі можливі види конвенціональної зброї, зокрема і на дрібнокаліберну та легку зброю, а також боєприпаси».
Багато дискусійних пунктів
Власне, останнє положення виявиться, мабуть, найбільш дискусійним на переговорах, що триватимуть загалом понад чотири тижні в Нью-Йорку, припускає Сімоне Вісотцкі з гессенського Фонду дослідження миру та конфліктів. Майже 900 мільйонів одиниць ручної вогнепальної зброї налічується нині у світі. Це означає: один пістолет на кожного восьмого мешканця у світі, включаючи дітей. Колишній генеральний секретар ООН Кофі Аннан назвав це «справжньою зброєю масового знищення». За даними Amnesty International, внаслідок пострілів з пістолетів чи рушниць у світі щохвилини гине одна людина.
Суперечливим залишається також питання, наскільки в новій угоді враховуватимуться критерії міжнародного права та прав людини, зазначає Вісотцкі в інтерв'ю Deutsche Welle: «Або також вимоги, що торгівля зброєю не повинна перешкоджати економічному розвиткові або боротьбі з бідністю». Зрештою відкритим залишається питання і про механізми контролю, тобто як саме світова спільнота має намір стежити за обігом зброї у світі. Розглядається можливість створення для цього окремої структури ООН. Як би там не було, ця угода має допомогти світовій спільноті притягувати до відповідальності держави, якщо в майбутньому вони постачатимуть свою зброю в кризові країни.
Що скажуть найбільші експортери?
Очікується, що переговори ускладнюватиме позиція п'яти постійних членів Ради безпеки ООН – США, Росії, Китаю, Франції та Великобританії, оскільки всі вони належать до найбільших експортерів зброї. «Ці країни виступають за те, щоб торгівля зброєю залишалася суверенним правом кожної окремої країни. Китай виступає проти положення про права людини. А США гальмуватимуть у питанні контролю за дрібнокаліберною зброєю», - каже експерт Сабіне Вісотцкі. Водночас Катарина Шпіс з Amnesty International переконана, що країни, які найбільше торгують зброєю, мають бути найбільше зацікавлені у єдиних міжнародних нормах.