Озоновому шарові не гірше, і це вже добре - наслідки Монреальської угоди

Дві новини щодо стану озонової оболонки планети. Спочатку гарна. Руйнування природного атмосферного щита, який захищає людство від небезпечного ультрафіолетового проміння, помітно сповільнилося. "Міжнародна спільнота досягла величезних успіхів у справі захисту озонового шару", - заявив Генеральний секретар ООН Кофі Анан. "Тільки в Німеччині використання речовин, які знищують озон, зменшилося за останній рік ще на десять відсотків", - підтверджує професор Герман Отт, співробітник відомого Вуппертальського інституту клімату:

"Збільшення озонової діри могло обернутися катастрофою для всієї планети. Припинити цей процес потрібно було негайно. 1987-го року 180 країн підписали в Монреалі угоду про поступову відмову від використання таких речовин -"убивць" озону, як, наприклад, фреони. Уже 1996-го року фтор-хлор-похідні вуглеводню, що їх застосовували передусім у холодильній техніці, були повністю заборонені в промислово розвинених країнах. Якщо й надалі ні на крок не відступати від Монреальського протоколу, то десь у середині нинішнього століття озонові діри можуть повністю зникнути."

Погана новина полягає в тому, що озонова діра, яка щороку виникає над Південним полюсом, цієї осені досягла рекордного розміру: її площа становила понад 28 мільйонів кв.кілометрів, тобто, майже втричі перевищувала площу Європи. До того ж, зменшується ця сезонна діра значно повільніше, ніж зазвичай. Утім, на думку багатьох експертів, цей чинник не спростовує оптимістичних повідомлень про загальне оздоровлення озонової оболонки Землі. Процеси, що відбуваються сьогодні в атмосфері над Антарктидою, швидше за все, спричинені дуже холодною зимою. Парниковий ефект і пов"язані з ним зміни глобального клімату впливають і на озоновий шар. Особливо в його теперішньому, поки що ослабленому стані. Може видатися парадоксом, але внаслідок потепління клімату верхні шари атмосфери холоднішають. А чим більше частинок льоду утворюється в них, тим більше в стратосфері акумулюється хлору. "Проте списувати все тільки на хлор було б неправильно", - каже Герман Отт:

"Озон, особливо в нижніх шарах атмосфери, руйнують також парникові гази - двоокис вуглецю та метан. Якнайшвидша ратифікація Кіотської угоди, що регулює викиди цих газів, безперечно піде на користь не лише кліматові. Дуже агресивно реагує з молекулами озону й бром. За деякими даними, він один знищує до 20% озонової оболонки. Тому німецькі експерти наполягають, щоб газ метилбромід, який застосовують у сільському господарстві для боротьби зі шкідниками, був остаточно заборонений з 2005-го року, як це й передбачає Монреальський протокол. За подовження цього терміну наразі виступають, США, Франція, Бельгія, Іспанія та Італія."

Що менше озону міститься в атмосфері, то більше ультрафіолетових променів потрапляє на поверхню землі. За даними Всесвітньої організації охорони здоров"я, близько 66.000 людей помирають щороку від раку шкіри. "Це, як і хвороби очей, є одним із прямих наслідків браку озонового фільтра", - каже експерт Вуппертальського інституту клімату:

"Усі ми останніми роками отримали підвищену дозу ультрафіолетового випромінювання. Відомо, що хвороби шкіри, й, зокрема, рак, розвиваються в організмі людини дуже повільно. Тому, незважаючи на те, що ситуація з озоновим шаром сьогодні загалом поліпшується, хворих на рак шкіри впродовж певного часу ставатиме дедалі більше."

Озонова діра розплаталася не тільки над безлюдною Антарктидою, а й над Австралією. "Не буде перебільшенням сказати, що кожен промінь сонця несе в собі смертельну загрозу як для мешканців цього континенту, так і для численніх туристів", - повідомляє із Сиднея кореспондент Андреас Штуммер:

"Вони належать до австралійських пляжів так само, як сонце, пісок та океанські хвилі: лікарі-дерматологи, які поміж лотками з прохолоджувальними напоями та пунктами прокату серфінгу інформують відвідувачів про небезпеку сонячних ванн у добу озонових дір.

"Підлітки 50-х - 60-х років, які тоді беззастережно тішилися сонцем, сьогодні сидять у чергах до приймалень дерматологів, - каже дослідник ракових захворювань Клайв Деверел. - Тепер ми робимо все, аби молодь не діставала й легкого сонячного опіку."

Today red - tomorrow dead "сьогодні червоний - завтра мертвий", каже місцеве прислів"я. Двоє з трьох австралійців принаймні раз у житті хворіли на рак шкіри. "Раніше наші пляжі були переповнені напівголими людьми. Останнім часом ми ведемо, так би мовити, "тіньове життя", - розповідає мешканець одного з курортних містечок:

"Є багато тих, хто нехтує попередження, й далі годинами печеться на сонці. Більшість, утім, двічі подумає, чи варто йти на пляж. Корінне населення намагається вдень узагалі не виходити з дому. Роботу ми по змозі переносимо на інший час. Усе заради того, щоб потім мати менше проблем з лікарями. Наше суспільство дуже змінилося."

Як тільки стало відомо про існування озонової діри, в Австралії розпочався справжній бум на сонцезахисні засоби. Щорічний обіг цієї галузі промисловості становить понад 175 мільйонів доларів. Кардинально змінилася й пляжна мода: замість бікіні та шортів - на дітях та дорослих закриті купальні костюми зі спеціальної тканини, яка не пропускає ультрафіолетового проміння.

"Між 11-ою та 14-ою годинами, наприклад, ми зовсім не ходимо на пляж. Якщо вже йти купатися, то лише рано-вранці чи пізно ввечері. Шкода, дуже шкода, звичайно. Але що вдієш?.." -

скаржиться німкеня, родина якої переселилася до Австралії два десятиліття тому. "Не довіряй жодному кремові до 30" - ще одна поширена тут порада. "До 30" означає, що засоби для шкіри з меншим світозахисним чинником аж ніяк не гарантують безпечного перебування на сонці. Якщо кремами з чинником від 15 рекомендують користуватися, скажімо, на європейських курортах, то на австралійських пляжах це дорівнювало б самоспаленню. Озонова діра обходиться Австралії недешево. Витрати на сонцезахисні креми, сонцезахисні окуляри та панами кожен австралієць, який працює просто неба, може повністю списати з податків. До того ж, з цієї категорії товарів не стягують податку на додану вартість. Щороку уряд країни виділяє мільйонні суми на роз"яснювальні заходи. Австралія намагається врятувати свою шкіру.

"Сорочка з довгими рукавами, крем від сонця та панама", -

дітей навчають, як правильно захищатися від сонячного проміння ще до того, як вони знайомляться з правилами дорожнього руху. Малюкові, який прийшов у дитячий садок без кепі із закрилком на потилиці, не дозволяють гратися разом з іншими дітьми на відкритих майданчиках. "Коли ви серед дня побачите когось, хто сидить на сонці з непокритою головою, то це або новоприбулий турист, або той, кому вже все байдуже", - каже один німецький емігрант:

"Якщо ви, наприклад, їдучи автомобілем, зіпретеся рукою на відчинене вікно, то за кілька хвилин відчуєте біль. Це все одно, що засунути руку в мікрохвильову піч. Сонце тут безжальне."

Останні п"ять років були для Австралії найспекотнішими за весь час, відколи тут почали вести спостереження за погодою. Але попри озонову діру, дедалі більший парниковий ефект і спустошливі буревії, від яких часто потерпає континент, австралійський уряд і досі вагається з підписанням Кіотської угоди. Перехід на екологічно чисту енергетику теж поки що не належить до кола пріоритетних державних завдань."

За матеріалами німецької преси.

Ганна Лук"янова.