Німці й Папа Римський: кохання не було, симпатії зав’яли

Рим, 19 квітня 2005 року. На балкон собору Св. Петра в Римі виходить єпископ Хорхе Артуро Медіна Естевес і вимовляє речення про обрання німецького кардинала Йозефа Рацингера новим Папою Римським.

Десятки тисяч вірних, що зібралися на площі, зустрічають цю новину бурхливими аплодисментами. Наступного дня найтиражніша німецька газета Bild виходить під заголовком Wir sind Papst («Ми стали Папою Римським»). Кардинал Рацингер, який у новій якості обрав собі ім’я Бенедикт XVI, вважається консерватором, від якого не очікують реформ.

І все ж таки спочатку він захоплює мас. Коли влітку 2005 року Папа-німець уперше приїхав на батьківщину на зліт католицької молоді в Кельні, його вітали сотні тисяч переважно молодих людей з усього світу. Дехто говорив тоді навіть про «покоління Бенедикта», як цей чоловік:

«Покоління Бенедикта» хоче бути рупором тієї молоді, яка ототожнює себе з католицькою церквою та Папою Римським. Ми бачимо, що в повідомленнях ЗМІ думку цієї молоді мало чути. А таких багато, хто думає про життєві істини й знаходить орієнтацію в настановах папи».

Обурення рішенням Папи

Загалом же німці досить прохолодно поставилися до обрання земляка главою католицької церкви. Це пов’язано не в останню чергу з тим, що число католиків у Німеччині стабільно знижується. Ті ж, хто ставився до Бенедикта XVI із симпатією, був сильно розчарований на початку 2009 року. Тоді Папа Римський помилував чотирьох ультраконсервативних священиків, один з яких, британець Ричард Вільямсон опинився в центрі скандалу, поставивши під сумнів Голокост євреїв. До речі, в п’ятницю над ним почався заочний суд у баварському місті Регенсбурзі за звинуваченням у розпаленні міжнаціональної ворожнечі.

У Німеччині рішення Папи Римського відштовхнуло багатьох. «Я особисто обурений, що таке можливо. Це дискредитує посаду Папи», - каже цей чоловік. «Мене це мало дивує, але це неприйнятно», - додає інший.

Навіть канцлер Ангела Меркель, дочка протестантського священика, змушена була критикувати Бенедикта XVI: «Це принципове питання, коли через рішення Ватикану може утворитися враження, нібито можна ставити під сумнів Голокост».

Ювілей на тлі скандалів

Папа Римський тоді дистанціювався від заяв Вільямсона, але в багатьох цей інцидент залишив неприємні спогади. Ще більшого удару по католицькій церкві завдав так званий педофільний скандал, що вже кілька тижнів не вщухає в Німеччині. З’ясувалося, що католицькі священики десятки років ґвалтували дітей та підлітків у церковних установах, а церква замовчувала ці випадки. Той факт, що Папа Римський досі не відреагував на ці злочини, особливо обурює багатьох німців. За даними опитувань, кожен четвертий німець бачить кризу в католицькій церкві.

Автор: Матіас фон Хельфельд / Роман Гончаренко

Редактор: Христина Ніколайчук