Німеччина Шредера: ближче до Путіна, далі від Буша

Менше, ніж за два місяці у Німеччині відбудуться дострокові вибори до бундестагу. Боннський тижневик Rheinischer Merkur публікує з цього приводу статтю політолога Крістіана Гаке, який підбиває підсумки зовнішньої політики урядової коаліції соціал-демократів і „зелених”:

На перший погляд, зовнішня політика Шредера й Фішера виглядає як повний успіх. Це і участь Німеччини у війни в Косові 1999 року, і підтримка США у війні з тероризмом після 11 вересня 2001 року, і миротворчі місії в Афганістані та на Балканах. Крім того варто згадати обґрунтовану критику дій США в Іраку. Все це призвело до того, що в німців з’явилося нове відчуття самоповаги, -

пише на сторінках Rheinischer Merkur політолог Гаке і далі зауважує:

...Якщо раніше США були для Федеративної Республіки Німеччина гарантом безпеки, то сьогодні для правлячої в Берліні коаліції вони стали зовнішньополітичною небезпекою номер один. Якщо раніше ФРН разом з США намагалася обмежити вплив Радянського Союзу, тепер Берлін разом із Францією, Росією та Китаєм намагається обмежити міжнародний вплив Америки. Це революційна зміна зовнішньої політики „червоно-зелених”. Однополюсний світ під проводом США сприймається не як шанс для позитивного впливу і безпеки, а як загроза. Загравання Берліна з Шираком, Путіним і китайським керівництвом у Пекіні дедалі сильніше тягне за собою загальне послаблення позицій Європи у міжнародній політиці, -

вважає боннський політолог Гаке. Експерт продовжує:

Турботи Шредера про економіку зрозумілі, але чи повинен він через це брати на себе роль „головного торговця”, просуваючи інтереси німецької промисловості передусім у Росії Путіна та комуністичному Китаї? Економічні пріоритети цілком мають сенс, але вони не повинні відсувати на другий план традиційні політичні союзи та моральні засади, - підсумовує на сторінках Rheinischer Merkur політолог Гаке.

До іншої теми. Ситуація у Великобританії після повторної спроби терактів у Лондоні залишається в центрі уваги друкованих засобів масової інформації. Газета Die Zeit з Гамбурга констатує:

Теракти починають змінювати колективну психіку. Про істерику, як і раніше, не може бути й мови, що напевне розчаровує правих екстремістів. Більшість лондонців демонструють байдужість: одними керує впертість, іншими – пасивність. Люди не хочуть дати себе залякати, сідають на метро чи в автобуси, їдуть на роботу, в магазини чи просто в кіно до Вест-енду. Але підозра стала постійним супутником у цих подорожах. Дедалі рідшими стають ввічливо-байдужі погляди. Пасажири слідкують один за іншим, особливо за рюкзаками, якщо вони належать темношкірим, –

описує настрій у Лондоні Die Zeit і продовжує:

Змінився й політичний клімат. Ціни на бензин, зажди гаряча тема, вже пару тижнів лежать за межею, яка ще кілька років тому призвела б до масових акцій протесту, блокування нафтопереробних заводів та шосе. Комп’ютеризовані системи соціальних виплат дали збій, після багатьох років динамічного зростання британська економіка почала пробуксовувати. Але нація та її часто істерична преса ставляться до всього цього спокійно. Великі партії зараз намагаються показати єдність. „Зважаючи на смертельну небезпеку, демократи мають триматися разом”, - каже консервативна опозиція. Разом з урядом ідуть переговори про більш суворі закони. При цьому британські органи безпеки з заздрістю дивляться на Францію, де законодавці й чиновники давно мають суворіші норми, -

пише Die Zeit і звертає увагу на ще один аспект:

Майже нікого більше не цікавить класична тема британської політики – час, коли прем’єр-міністр Тоні Блер залишить арену на користь міністра фінансів Ґордона Брауна. В травні Блер мав вигляд втомленого боксера, який ледве переміг суперника по пунктах. Сьогодні прем’єр знову міцно тримається в кріслі. Більшість британців хоч і вважають, що участь їхньої країни у війнах в Афганістані та Іраку збільшила вірогідність терактів, але хочуть, щоб Блер відклав прощання, - констатує Die Zeit.