«Німеччина не готова перебрати на себе більшу відповідальність»
23 вересня 2004 р.Газета КІЛЕР НАХРІХТЕН звертає увагу на те, що на випадок отримання постійного місця в Раді безпеки для Німеччини розширяться не лише права, а й обов»язки:
Хто хоче грати у вищій лізі світових держав, той має бути готовим взяти на себе більшу відповідальність. Німецький уряд не готовий до цього ні з фінансової, ні з військової точки зору. А саме на цьому наполягатиме Джордж Буш, якщо американці оберуть його на другий термін. Без його згоди намагання німецького міністра закордонних справ Йошки Фішера в Нью-Йорку щодо постійного місця для Німеччини в Раді безпеки були б коту під хвіст.
Схожу думку висловлює і газета ПАССАУЕР НОЄ ПРЕССЕ:
Вирішальне питання не в тому, чи отримає Німеччина місце постійного члена Ради безпеки, а в тому, чи здатна вона взяти на свої плечі таку відповідальність. Дозвольте в цьому засумніватися. Бо нині Німеччина ні економічно, ні у військовому відношенні не готова перебрати на себе одну з провідних ролей у світовій політиці. Проблеми бундесверу в миротворчих місіях говорять самі за себе. Але ніхто не може заперечувати, що від Німеччини, коли вона матиме постійне місце в Раді безпеки ООН, всі очікуватимуть активнішої участі в світовій політиці.
Видання БАДІШЕ НОЄСТЕ НАХРІХТЕН висловлює сумнів, що Німеччина зможе поєднати свою миролюбну позицію зі світовою політикою, де проблеми ще часто вирішуються силою:
Федеральний уряд вказує на значний внесок, який робить Німеччина в роботу ООН. Як надійний платник до бюджету ООН і як країна, яка з готовністю надає свої війська для миротворчих місій, найбільша в Європі економіка має добру репутацію в Нью-Йорку. У тому, що у самій країні є важливі дипломатичні канали, які можуть стати корисними в кризовій ситуації, теж не треба сумніватися. Залишається лише одна вирішальна проблема: чи зможе країна тримати напоготові стільки військ, щоб мати змогу дієво погрожувати силою? І чи готова країна взагалі погрожувати силою?
Газета ФОЛЬКСШТІММЕ З Маґдебурґа коментує річний звіт, наданий німецьким урядом, про стан об»єднання країни, в якому йдеться про рівень інтеграції Східної Німеччини в спільну економіку:
Річний звіт про стан німецького об»єднання має один гарний і один поганий бік. Якщо говориться, що рівні економік в обох частинах країни зближаються, то це заїжджене прикрашання реальності, яке вже набридло. Наведені нині цифри настільки непереконливі, що не можуть довести початок перелому. Фраза «Якщо не враховувати будівництво» – це не реальність, а віртуальні іграшки. Як у приказці: «Аби не слово «би», росли б у роті гриби». Зовсім інша справа - думка про концентрацію в майбутньому фінансів на окремих перспективних проектах. Це саме те, чого вже роками вимагають експерти.
Газета ШТУТТҐАРТЕР НАХРІХТЕН різко критикує інформаційну політику уряду:
Як ведеться східним землям, не треба розказувати нікому. Вкрай погано. Про це, в усякому разі, свідчать економічні показники. Саме так це сприймають і громадяни. І так вони голосують на виборах. Тим дивніше, що нинішнього разу уряд повідомляє лише позитивні речі. Блискуче. Чи це ми помилялися? На жаль, ні. Тому варто сказати: в такій ситації не повинно бути місця вихвалянню й самовихвалянню.
Газета ЛАУЗІТЦЕР РУНДШАУ вказує на причини невдоволення фінансуванням східних земель з федерального бюджету:
Це просто дурниця, що мільярди євро у Східній Німеччині десь безслідно щезають. Але ці кошти справді можуть бути вкладені цільовим призначенням. Тому політика має нарешті сказати своє вагоме слово. Якщо східнонімецькі землі частину допомоги справді використовують для залатування дірок, то тоді ніхто не повинен дивуватися, що в західних землях зростають застороги щодо дотацій. Але й навпаки: там повинні зрозуміти, що східні землі ще мають пройти довгий шлях, щоб наздогнати західні. Час на це дуже точно відміряний. Відповідно до пакту солідарності, додаткові капітали йтимуть до Східної Німеччини лише до 2019 ргоку. Чого до того часу не встигнуть виконати, те так і залишиться там незробленим.
Огляд німецької преси підготував Віктор Тимченко