Німецькі видання про підсумки саміту ЄС

Підсумки саміту ЄС минулого тижня є однією з провідних тем коментарів німецьких газет. Нагадаємо, що на зустрічі голови держав та урядів 25 країн-членів Євросоюзу ухвалили першу Конституцію ЄС, але не змогли дійти згоди щодо кандидатури наступного голови Європейської комісії. Газета НОЙЄ ОСНАБРЮКЕР ЦАЙТУНГ пише:

Того, хто донині сумнівався в необхідності Конституції ЄС, напоумив саміт у Брюсселі. Смикання й торги навколо кандидатури нового голови Європейської комісії однозначно продемонстрували, яким складним є шлях до узгодження рішень після розширення Євросоюзу до 25 держав. Тут допоможе лише запровадження нових, практичніших врегулювань. Інакше спільнота перетвориться на фактично бездієву, бо уряди, які мають різні інтереси, блокуватимуть один одного. Слід зауважити, що умови проведення переговорів у Брюсселі склалися не найгіршим чином. Адже учасники все ще були шоковані після провалу конституційних переговорів на саміті в грудні. А ще свою роль відіграв страх, що засів у більшості після низької активності виборців на виборах до Європейського парламенту, - зазначає НОЙЄ ОСНАБРЮКЕР ЦАЙТУНГ.

Видання ДАЙСТЕР- УНД ВЕЗЕРЦАЙТУНГ також згадує про вибори у своєму коментарі, присвяченому саміту ЄС:

Суцільна незацікавленість, низька активність і недовіра до більшості правлячих партій. Цим характеризують останні вибори до Європейського парламенту. І чому все це навчило глав держав та урядів ЄС? Нічому, геть нічому, як показав саміт у Брюсселі, який відбувся через тиждень після голосування. Так, тепер є Конституція ЄС. Але чи зможе вона справді зробити свій внесок до позитивних зрушень у Євросоюзі? Чи вдасться Європі з цією Конституцією розвинути нову динаміку й не загрузнути ще глибше в болоті політичних махінацій навколо найдрібніших деталей? А все поки виглядає не найкращим чином. Бо те, що хвалять як майбутнє право ухвалення рішень більшістю, виявиться перешкодою на шляху до важливих реформ. А новачки в ЄС вже давно зрозуміли, що для них європейська ідея має бути підпорядкована їхнім національним інтересам. Відкриваються недобрі перспективи, - прогнозує ДАЙСТЕР- УНД ВЕЗЕРЦАЙТУНГ.

Критично оцінює результати саміту ЄС видання ВІСБАДЕНЕР ЦАЙТУНГ:

Навіть якщо на зустрічі в Брюсселі вдалося досягти прориву в ухваленні Конституції ЄС, спільнота знову представила себе розрізненою групою. Перетягування канату щодо нового голови Європейської комісії продемонструвало всі слабини процесу ухвалення рішень в Євросоюзі: розбіжності національних і партійно-політичних інтересів, а також тактичну безпорадність учасників, - наголошує ВІСБАДЕНЕР ЦАЙТУНГ.

До іншої теми. Кілька німецьких видань присвятили свої коментарі долі російської нафтової компанії ”Юкос”. Згадуючи відповідні заяви президента Росії, ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНГ пише:

Путін дійсно не зацікавлений у банкрутстві ”Юкоса”. Він хоче взяти сам концерн, а не його руїни. Водночас справи ”Юкоса” та його засновника Михайла Ходорковського віддзеркалюють путінську стратегію. Російське ”економічне диво” зі щорічним зростанням економіки в середньому на вісім відсотків ґрунтується на експорті нафти. Росія стала впродовж кількох років другим за значенням експортером нафти в світі. Без розумної, орієнтованої на майбутнє нафтової політики економічний бум в Росії може припинитися вже в середньостроковій перспективі. А звідси висновок: з точки зору Путіна держава не повинна передати ринок сировини в руки кількох нафтових баронів. Адже їхній інтерес заробити якомога швидше якомога більше не співпадає з інтересами зміцнення економіки та нації, про які заявляє Путін. Тому таких, як Ходорковський, треба прибирати до рук, - аналізує позицію російського лідера газета ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНГ.

Тему продовжує видання ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНГ:

Ніхто не знає, як може виглядати збанкрутіння російського нафтового концерну ”Юкос”. Однак очевидно, що російська держава прагне гарантувати собі велику частку цієї компанії. Фінансова група ”Менатеп”, близька до колишнього глави ”Юкоса” Михайла Ходорковського, який нині перебуває за ґратами, готова до цього. Тобто минуло не більше року, як Кремлю вдалося досягти своєї мети – зломити силу нафтового мільярдера. Тому не дивно, що Путін заявляє, ніби немає зацікавленості в збанкрутінні ”Юкоса”. Він же ж не каже, кому концерн належатиме в майбутньому. (...) Звісно, що деякі слова президента, який любить говорити зокрема про вільне суспільство вільних громадян, не слід сприймати серйозно. Хто достатньо обережний, вже позбувся акцій ”Юкоса”, і робить ставку на ”Газпром” чи інші концерни, наближені до влади. Путін показав, що може впоратися з найбагатшим підприємцем і найбільшим підприємством країни. Хто хоче, може вбачати в цьому сигнал стабільності, - підсумовує ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНГ.