Німецький міністр економіки Міхаель Ґлос намагається зрозуміти позицію України

З точки зору торгівельних відносин Німеччина є другим за важливістю економічним партнером України. Після “помаранчевої революції” німецькі інвестори споглядали на Україну з великим оптимізмом. Утім, суттєво покращити інвестиційний клімат в державі урядам президента Віктора Ющенка не вдалося. Іноземні інвестори досі мають питання до системи оподаткування, стикаються з проблемами української бюрократії та корупції. Тому кількість українських підприємств з німецькими інвестиціями, а нині це 1200 фірм, протягом останнього часу не збільшилася. Експерт з питань Східної Європи Фонду „Наука та політика” Райнер Лінднер говорить про те, що вибори до Верховної Ради в березні додають непевності іноземним, зокрема німецьким інвесторам.

Нині ми спостерігаємо в Україні новий початок. До парламенту увійдуть багато олігархів, які поряд з політичною діяльністю одночасно контролюють інші структури, не в останню чергу і медіа. Все це не вселяє довіри, оскільки рішення парламенту залежатимуть від власних інтересів багатьох депутатів. До того ж “помаранчеві сили” в Україні розколоті. А тому уряд не має багато часу на економічні реформи.

Щоб оцінити політичну ситуацію та вивчити можливості німецьких інвестицій, цієї п’ятниці відвідати Україну планував німецький міністр економіки Міхаель Ґлос. Однак український президент Віктор Ющенко повідомив, що погано себе почуває й не зможе зустрітися з німецьким міністром. В результаті візит довелося відкласти. А поговорити Міхаелю Глосу та керівництву України є про що. Наприклад, про міжурядові консультації обох країн, які заплановані на травень. Втім, як зізнався сам Ґлос, найбільше його цікавить позиція України в газовому конфлікті з Росією.

Я збираюся відвідати Україну у складі делегації, щоб на місці ознайомитися з позицією України в газовому конфлікті з Росією. Бо ми зацікавлені не тільки в гарних стосунках з Росією, а також ж мірою і в гарних стосунках з державами, які географічно лежать між Росією та Німеччиною.

Проблеми, які постали перед Європейським Союзом внаслідок газового конфлікту, потрібно обговорити і подумати, як уникнути їх в майбутньому, каже Міхаель Ґлос.

Проблеми з поставками газу – це було те, чого Німеччина в такій формі ще не знала. Коли через політичні причини одна сторона самовільно припиняє поставки газу. Нам це тоді великої шкоди не завдало, оскільки Німеччина має достатньо газу в газосховищах. Утім цей факт показав, наскільки ми залежні від певних тенденцій чи розвитків, на які ми не маємо впливу. Ми побачили, що інші члени Євросоюзу не можуть так легко реагувати на зменешння поставок газу.

Щоб уникнути неприємних сюрпризів з постачанням газу, чимало німецьких політиків закликають переглянути енергетичну політику країни. Однак, каже Райнер Лінднер, питання європейські політики мають не тільки до Росії як постачальника газу, але і до України – як транспортера. Говорить Райнер Лінднер.

Ми пам”ятаємо, що Ґлос був першим політиком, який ініціював дебати щодо залежності Німеччини від поставок російського газу. Утім я думаю, що Ґлос в Україні також хоче скласти картину про її транспорті можливості. Він хоче дізнатися, наскільки потужним і надійним є українське транспорутвання газу з Центральної Азії. Адже газотранспортна система в Україні в жалюгідному стані, і не тільки газопровід, але і компресорні станції. І щоб модернізувати свою газотранспорту систему – Україні потрібні інвестиції. Тому постає питання – або Україна іде назустріч Газпрому і віддає йому свою газотранспортну систему, або вона орієнтуватиметься на західних інвесторів, і Німеччина у цьому питанні – важливий партнер.

Експерт робить припущення, що Міхаель Глос може запропонувати відновити проект міжнародного газотранспортного консорціуму, який вже намагалися ініціювати екс-канцлер Ґергард Шредер, екс-президент України Леонід Кучма та президент Росії Володимир Путін.

Наталія Фібріг