Нові санкції щодо Росії через Сирію: що думають у Берліні?

"Я не знаю нікого ані в Берліні, ані деінде, хто виступив би із такою пропозицією і конкретними планами". Так відповів офіційний представник МЗС ФРН Мартін Шефер на питання кореспондента DW про можливе запровадження західних санкцій проти Росії у відповідь на її дії у Сирії.

Дійсно, ніхто з членів уряду ФРН з такою пропозицією, принаймні, публічно не виступав. Також немає даних, що "за" нові санкції проти Росії виступає хтось з чинних політичних діячів в інших країнах ЄС або у США. Якщо у пресі і з'являється інформація на цю тему, то лише із посиланням на анонімні джерела. Втім, це не означає, що питання взагалі не стоїть на порядку денному і не обговорюється в кулуарах. І ось чому.

Німецька логіка

Офіційний Берлін мотивує візові та економічні санкції проти Росії, запроваджені за анексію Криму та дії РФ на сході України, відсутністю альтернативи. Мовляв, військового вирішення російсько-українського конфлікту не існує, а тому у Заходу  залишається лише варіант дипломатичного та економічного тиску на Кремль, тобто санкції.

І хто знає, додають в уряді ФРН, чим би закінчилася справа, якби західні країни залишили без відповіді анексію Криму і російську підтримку сепаратистів на Донбасі. Санкції, мовляв, спонукали Москву проявити стриманість і сісти за стіл переговорів.

Відносно Сирії, ймовірно, має діяти така ж логіка. Іншого, крім політичного, шляху подолання внутрішнього сирійського конфлікту, Берлін не бачить і виступає за відновлення у Женеві переговорів між урядом та опозицією. А передумова для цього, каже Мартін Шефер, - домовленість між США та Росією, досягненню якої, за його словами, перешкоджають російські дії у Сирії.

Так, чому би не скористатися "українським сценарієм", щоб спонукати Москву проявити стриманість і хоча би призупинити військову підтримку режиму Асада?

Дискусії в кулуарах

Саме за такий варіант виступають німецькі "Зелені", зокрема, лідер фракції цієї політсили у Європейському парламенті Ребекка Гармс та Роберт Габек - міністр енергетики у земельному уряді федеральної землі Шлезвіґ-Гольштейн.

Дещо двозначно на цю тему висловився і уповноважений уряду Німеччини зі співпраці з Росією Ґернот Ерлер. В інтерв'ю телеканалу ZDF він оцінив ситуацію у Сирії як критичну, і таку, що загрожує прямим військовим зіткненням США та Росії. У зв'язку з цим Ерлер згадав і можливі санкції щодо Росії, хоча і не висловився на їхню користь. Мовляв, з цього приводу є певні міркування.

Можливо, він мав на увазі засідання зовнішньополітичної комісії Бундестагу кілька днів тому за участі міністра закордонних справ. За словами учасників, Франк-Вальтер Штайнмаєр вважає санкції за російські дії у Сирії марними і нездатними вплинути на політику Москви.

Не треба заганяти Путіна в кут

Зовнішньополітичний експерт фракції ХДС/ХСС у Бундестазі Карл-Ґеорґ Велльман також переконаний, що у даному випадку санкції нічого не змінять. Принаймні, у кращий бік.

"Сирійська військова кампанія непопулярна в Росії, на неї витрачається по 2-3 мільйони доларів щодня - гроші, настільки необхідні в інших сферах, - заявив він в коментарі DW. - Крім того, багато хто у московських верхах побоюється, що Росія може виявитися втянутою у багаторічний збройний конфлікт, що суніти не пробачать їй бомбардувань Алеппо, тож позиція Кремля не настільки сильна, як це намагаються показати у Москві".

На думку Велльмана, російський президент реагує на події, пов'зані з Сирією, панічно, імпульсивно. "У такій ситуації запроваджувати ще і санкції було би не надто розумно, буде іще гірше, - вважає депутат. - Не слід заганяти Путіна в кут".

Відомий німецький спеціаліст з Росії, професор Ганс-Геннінґ Шредер також скептично ставиться до ідеї нових санкцій проти Росії, хоча і з інших причин. По-перше, як пояснив він DW, необхідно дотримуватися міжнародного права. В українській ситуації одна з країн-членів ОБСЄ - Росія - порушила принципи цієї організації, що дозволило запровадити проти неї штрафні заходи. Аби покарати Росію за Сирію, каже Шредер, потрібне рішення ООН, що не видається можливим.

Крім міжнародно-правового, професор вказує також на політичний аспект - на радше символічний, на його думку, характер санкцій за Крим і Донбас. "Сильно на російську економіку західні санкції не вплинули, причини спаду і невдоволення людей інші - низькі ціни на нафту та ембарго Росії на імпорт продовольства, - каже Шредер. - Для того ж, аби західні санкції виявилися дійсно дієвими, треба запроваджувати заборону  на експорт російського газу та нафти, а на це ніхто не піде".

Не санкції, а що?

Більш дієвим інструментом він називає військовий - перспектива поставок сучасних озброєнь, зокрема, систем ППО, сирійським повстанцям. У такому випадку, вважає Ганс-Геннінґ Шредер, для Росії збільшиться ризик серйозних втрат і ймовірність виявитися залученою до багаторічної міжусобиці на Близькому Сході, що спонукає Москву бути більш поступливою.

Іще одну пропозицію висунув колишній депутат Європарламенту і Бундестагу, німецький правозахисник Вернер Шульц. "Анексувавши Крим, Росія порушила міжнародне право і відповідати їй треба також з позицій міжнародного права, - каже він, - наприклад, розірвавши угоду, яка регулює прохід через Босфор і Дарданелли".

Цю угоду (конвенцію Монтре - Ред.), нагадав Шульц, було підписано ще у 1936 році за існування СРСР. На цій підставі, на його думку, можна примусити Росію заново вести переговори про протоки, а поки вони тривають, перекрити російському флоту вихід з Чорного моря. "Для цього американцям достатньо поставити лише один авіаносець поперек Босфору, і проблему російської кампанії у Сирії було би вирішено", - вважає Шульц.