1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Новий Кримінально-процесуальний кодекс

Лілія Гришко13 квітня 2012 р.

Верховна Рада ухвалила новий Кримінально-процесуальний кодекс. Утім, чи легітимний цей документ? Адже ухвалили його 271 голосом. При цьому у сесійній залі перебувало фізично близько 50 парламентарів.

https://p.dw.com/p/14dVo
Фото: picture-alliance/dpa

Після трьох днів постатейного розгляду українські депутати таки проголосували за новий Кримінально-процесуальний кодекс (КПК). За ухвалення документа в ніч на п’ятницю 13 квітня проголосувала 271 депутатська картка. При цьому були присутні у сесійній залі не більше 50 народних обранців з провладної більшості. Опозиція ще у четвер ввечері залишила Верховну Раду на знак протесту, оскільки всі поправки, внесені представниками опозиційних партій, присутні депутати відхиляли.

Supreme Rada meeting in der Ukraine
Фото: picture alliance / dpa

Таких поправок від профільного комітету, комісії зі зміцнення демократії та опозиційних депутатів було близько чотирьох тисяч. Більшість з них присутні депутати «провалили», поспіхом розглянувши за п’ять годин майже 400 статей кодексу. Така жвавість і поспішність голосування за КПК,вочевидь, обумовлена наполегливим проханням президента до Верховної Ради ухвалити документ. Ще у лютому, виступаючи у парламенті, Віктор Янукович попередив: «Чекаю від законодавців невідкладного розгляду нового Кримінально-процесуального кодексу».

Полегшення і прозорість?

Досі в Україні діяв КПК, який не переглядався 52 роки. Новий документ передбачає чимало змін до діючої системи кримінально-процесуальних дій. Зокрема, згідно з документом, відразу після подачі в міліцію заяви, заявник автоматично стає потерпілим, оминаючи всі стадії слідства та збору доказів, які є на сьогоднішній день. Також тепер в судовому процесі братимуть участь двоє суддів і троє присяжних. Сам «суд присяжних» буде діяти при розгляді справ, пов'язаних із злочинами, через які людині загрожує довічне ув’язнення.

Також виписана процедура застосування застави. Щоправда, депутати відмовилися вводити норму, згідно з якою як застава можуть бути внесені не тільки гроші, а й інші цінності. Тепер в КПК передбачений і домашній арешт. Окрім цього, новий варіант Кримінально-процесуально кодексу зобов'язує обладнати зали суду для режиму відеоконференцій і встановлює чіткий перелік оперативно-розшукових дій та порядок їх здійснення.

Надія на суд

«Той Кримінально-процесуальний кодекс, який є зараз, - з сумним радянським минулим. Його давно вже пора було змінювати», - прокоментував Deutsche Welle Андрій Діденко, координатор програм Харківської правозахисної групи. Правозахисник відзначив, що позитивним моментом є те, що у прокуратури, відповідно до нового КПК, забрали функцію нагляду у досудовому слідстві і тепер прокурор буде виступати обвинувачем у справі, а не одночасно, як є зараз, обвинувачувати і наглядати, аби права особи не порушувалися, каже Діденко.

Позитивним моментом, на його думку, є і те, що скасовується інститут кримінальної справи і слідчий лише збиратиме інформацію, а суд встановлюватиме, чи є ця інформація доказами у кримінальній справі чи не є. «Не буде стільки зловживань і корупції слідчих, як є зараз. Всі повідомлення заноситимуться в єдиний реєстр, і не важливо, хто збирав цю інформацію. Це доказ чи не доказ, вирішить тільки суд», - наголошує правозахисник. Водночас Андрій Діденко зазначив, що у новому кодексі обмежене право людини на захист, оскільки захисником може бути тільки професійний адвокат, тоді як зараз захищати у суді людину може будь-який фахівець у галузі права чи рідні обвинуваченого. За словами Діденка, ця норма є протиріччям діючій конституції.

Неоднозначні норми

Експерт з кримінального права Центру політико-правових реформ Олександр Банчук констатує, що у новому Кримінально-процесуальному кодексі є чимало «половинчастих» норм і статей, які не повністю роз’яснюють процедури кримінально-процесуальних дій. «В одній статті доказами у справі стає інформація тільки у залі суду, але в іншій статті написано, що слідчий і прокурор оперують саме доказами, а не збирають інформацію. Це явне протиріччя», - сказав в інтерв’ю Deutsche Welle Олександр Банчук. Ці протиріччя мали усунути поправки, підготовлені громадськими організаціями і аналітичними центрами та внесені на розгляд депутатами. Однак ті, хто був вночі у сесійній залі, їх не підтримали.

«У тому, щоб були такі недоречності у кодексі, зацікавлені правоохоронці. Напевне, це і стало умовою, аби за КПК взагалі проголосували», - припустив Банчук. Він зауважив, що процедура голосування за кодекс викликає багато запитань, однак вважає, що його легітимність не ставитимуть під сумнів. «Тоді потрібно буде відмінити все, за що вони голосували останні два роки», - зазначив експерт. Щоправда, аби новий Кримінально-процесуальний кодекс взагалі зміг нормально функціонувати, потрібно ухвалити нові закони про прокуратору, міліцію та адвокатуру, наголосив Олександр Банчук.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою