Остання сесія

У вівторок, четвертого вересня після літніх канікул розпочинається остання сесія Верховної Ради шостого скликання. Як повідомив спікер Володимир Литвин, до виборів наприкінці жовтня депутати планують розглянути близько 900 питань порядку денного. Вже протягом першого тижня після канікул депутати мають розглянути 15 урядових законопроектів. Утім, попри високу активність законодавців, депутати-старожили дуже скептично оцінюють діяльність нинішнього складу Ради. Зокрема, у парламенті досі не сформувалася культура політичної дискусії, критикує опозиційний депутат Іван Заєць, який працює у Верховній Раді з 1990 року. Заєць вважає, що причиною кризи парламентаризму є домінування "комуністично-олігархічної більшості". "І комуністи, і олігархи закорінені в радянське минуле, схильні до тиску, а не діалогу з опонентами, і ті, і ті не є політиками і працюють у Верховній Раді за сумісництвом, бо головним видом діяльності в них є їхній бізнес. Саме тому з кожним новим складом парламенту рівень парламентаризму знижується, а депутати дрібнішають", – сказав Заєць у розмові з DW.

Багатії йдуть у владу

Своєю чергою, колега Зайця Володимир Лановий, який вперше був обраний до парламенту 1994 року, вважає, що саме тодішнє, друге, скликання Верховної Ради було найбільш професійним. Потім в українському парламенті, як сказав DW Лановий, спостерігалася "поступальна деградація через те, що депутатські мандати щораз частіше здобували найбагатші в державі люди".

Іван Заєць не сподівається, що наступний склад парламенту стане кращим, бо теперішня змішана виборча система "увібрала в себе все найгірше" від мажоритарної та пропорційної систем. "Обрання депутатів за закритими партійними списками спричиняє внутрішньопартійну корупцію та зупиняє партійне будівництво в державі. А кандидати-мажоритарники хабарами намагаються перетягнути на свій бік адмінресурс, щоби забезпечити собі перемогу", – вважає Заєць.

Беззаконня та узурпація

Зниження політичної ваги Верховної Ради в ухваленні важливих державних рішень Володимир Лановий пояснив пануванням політичної корупції. "В парламенті оплачуються голосування, оплачується ухвалення законів, оплачується затвердження призначень на посади в уряді, – все це спричиняє кризу парламентаризму, яка полягає у збільшенні прірви між інтересами виборців та обраними ними депутатами", – впевнений Лановий. Причиною такого стану речей він назвав олігархічний устрій України.

Натомість депутат Верховної Ради від третього скликання Юрій Ключковський однією з головних причин нинішньої кризи українського парламентаризму вважає неконституційну концентрацію влади однією особою та однією партією. Він зазначив в інтерв'ю DW, що навіть це не мало б згубних наслідків, якби забезпечувалося дотримання законності. "Натомість, ми бачимо авторитарний характер влади, нав'язування нею рішень, ігнорування опонентів та опозиції, а також законів і Конституції. Щоби змінити ситуацію та відродити довіру до парламенту слід усунути від влади цю особу і цю партію", – вважає Ключковський.

«Нова Верховна Рада буде непрогнозована»

Причин теперішньої кризи парламентаризму так багато, що цю хворобу навряд чи можна подолати лише шляхом тільки одних виборів, сказав DW керівник Центру політичного аналізу "Пента" Володимир Фесенко. Він вважає головними негативами систему виборів за закритими партійними списками, за якої різко зріс вплив партійних лідерів, та централізацію влади в руках президента після скасування політреформи 2004 року. Виборці також відповідальні за нинішній стан парламенту, вважає політолог. Адже вони майже не реагують на переходи депутатів до інших фракцій, прогули депутатами парламентських засідань, на порушення політсилами своїх передвиборчих обіцянок та на політичну корупцію в парламенті.

Один з ініціаторів громадського руху "Чесно" Олег Рибачук також не вірить, що парламентські вибори в жовтні дозволять вилікувати найглибшу в історії України кризу парламентаризму. Він очікує, що Верховна Рада сьомого скликання може взагалі не допрацювати свій п'ятирічний термін. "Рівень легітимності наступного складу парламенту буде вкрай сумнівним через те, що лідерів опозиції не допустили до виборів. Ще однією проблемою можуть стати депутати-мажоритарники, поведінку яких, як і за часів президента Кучми, буде важко контролювати та прогнозувати", – сказав Рибачук.