1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

"Поїздка в Росію тепер ціла проблема"

14 вересня 2017 р.

Майже два роки минуло від моменту скасування прямого авіасполучення між Україною та Росією. Як нині долають цей шлях пасажири?

https://p.dw.com/p/2jzPt
В аеропорту "Бориспіль"
В аеропорту "Бориспіль"Фото: Reuters/V. Ogirenko

Восени 2015 року Україна застосувала економічні санкції до російських авіакомпаній, а кабмін заборонив ці перельоти. У відповідь російська влада ввела симетричні заходи і вже майже два роки, як між Україною та Росією пряме авіасполучення відсутнє. Які перепони долають тепер пасажири?

На годиннику 16.30. За кілька хвилин з платформи №7 київської автостанції "Видубичі" відходить автобус міжнародного рейсу "Київ-Москва". Тут людно, пасажири поспішають покласти в багаж свої валізи, попрощатися з рідними і зручніше влаштуватися у салоні. Адже дорога далека - у Москві вони будуть лише по обіді наступного дня. "Автобус - найдешевший варіант з усіх можливих. На цю поїздку в Москву ми витратили 100 доларів", - каже одесит Максим. Він із дружиною їде провідати родичів, тому купив квиток на автобус, який включає трансфер залізницею з Одеси до Києва, а відтак переїзд автобусом до Москви. "Стало набагато гірше діставатись. Поїздка в Росію тепер це ціла проблема, особливо коли їдеш з дітьми", - нарікає пасажир.

Пасажири автобусного рейсу "Київ-Москва"
Пасажири автобусного рейсу "Київ-Москва" на автостанції у КиєвіФото: DW/L. Gryshko

Залишається затребуваним залізничний транспорт. Нині з українських міст до Москви та Санкт-Петербурга можна доїхати вісьмома потягами, які курсують щодня або через день. Є можливість сісти на транзитні потяги з Кишинева (Молдова). За даними "Укрзалізниці", за останні три роки пасажиропотік в Росію та з Росії суттєво скоротився. Якщо у 2013 році залізницею подорожувало більше 5 мільйонів пасажирів, то 2016 року залишився лише один мільйон. "За вісім місяців 2017 року з України до Росії оформили проїзні документи 640 тисяч пасажирів, з Росії до України 630 тисяч", - повідомили DW в "Укрзалізниці". "Раніше я літав літаком. Прямий рейс і ти в Пітері. Зараз все. Калатаюсь майже добу у потязі", - скаржиться Олексій Задніпряний, який кілька разів на місяць їздить потягом у Санкт-Петербург до своєї дівчини.

Дороге задоволення

Найвідчутніші зміни - в авіастатистиці. Як свідчать дані обслуговування пасажирів, надані DW міжнародним аеропортом "Бориспіль", у 2013 році підприємство обслужило 1 мільйон 210 тисяч пасажирів, які подорожували до Російської Федерації та прилітали звідти. У 2015 таких пасажирів було 662 тисячі, останні два роки - жодного. "Таким чином, аеропорт втратив, через незалежні від нього обставини, понад 1,2 мільйона пасажирів на рік", - йдеться у відповіді прес-служби аеропорту "Бориспіль" на запит DW.

Останній прямий рейс з Києва до Москви
Останній прямий рейс з Києва до Москви вилетів 24 жовтня 2015 рокуФото: picture-alliance/AP Photo/S. Chuzavkov

Однак офіційна статистика аеропорту не є абсолютною, адже українці продовжують літати в Росію, а росіяни в Україну, тільки з пересадками. Головним транзитним вузлом відразу став і продовжує бути аеропорт Мінська. "Не можу витрачати добу на переїзд автобусом чи поїздом, тож літаю через Білорусь", - розповіла Ірина Стриженко, яка працює у міжнародній компанії і регулярно буває у Москві у справах. Трансфер до Москви займає у неї понад п'ять годин і обходиться у близько 400 доларів. До скасування авіасполучення пряма поїздка коштувала удвічі дешевше і тривала вдвічі менше. Варіанти польотів із пересадками у Варшаві, Празі, Ризі та Кишиніві є ще довшими. "Тому хочеш не хочеш, а вибір не великий - Мінськ і "Белавіа", - каже жінка.

Не дивно, що за даними аеропорту "Бориспіль", пасажиропотік в напрямку Білорусі виріс удвічі і становив 258 тисяч пасажирів станом на початок цього року. До Мінська зараз з "Борисполя" літає аж чотири рейси на добу. "Формально ми летимо до Мінська, потім там повторно проходимо білоруський паспортний та митний контроль і знову реєструємося хто куди - на Санкт-Петербург, Москву, в інші міста", - пояснює Стриженко.

Переорієнтація на інші ринки                    

З моменту скасування польотів і транзиту між Україною і РФ українські авіаперевізники змогли пристосуватися до ситуації і мінімізувати збитки, вважає міністр інфраструктури України Володимир Омелян. За його словами, за два роки міжнародний аеропорт "Бориспіль" переорієнтувався на транзитних пасажирів та запропонував вигідні рейси, зокрема в Азію, тим, хто раніше використовував для цього російські аеропорти. "Ми бачимо різке зростання авіаперевезень в Україні за останні два роки", - каже Омелян.

В аеропорту "Бориспіль" підтвердили, що негативні наслідки від заборони на повітряне сполучення з РФ за останні два роки підприємство компенсувало через перехід на хабову стратегію. Кількість залучених до аеропорту транзитних пасажирів порівняно із 2013 роком зросла в 3,5 рази до рівня 2,34 мільйонів пасажирів на рік.

Однак експерт авіаційної галузі Сергій Хижняк вважає, що Україні похвалитися нічим. "Найбільше у цьому конфлікті виграла Білорусь. Попри всі заборони економічні та сімейні зв'язки залишились, тому людям треба їздити", - каже він і додає, що "Белавіа" відкрила рейси зі всіх українських регіональних аеропортів та "задовольняє увесь попит, який виник на цьому ринку".

За його словами, хабова стратегія аеропорту "Бориспіль" спрацювала лише частково, оскільки основну кількість транзитних пасажирів з Азії "перехопили" турецькі та катарські авіалінії та авіакомпанії з ОАЕ. Сергій Хижняк зазначає, що через скасування авіасполучення з РФ Україна і надалі зазнає збитків. ""Украерорух" не доотримує гроші за польоти в українські аеропорти. Також Україна скоротила на 85 відсотків обслуговування транзитних рейсів через анексію Криму та втрату контролю на відкритими водами Чорного моря",- зазначає Хижняк.

Хто виграє від авіаційного конфлікту між Україною та Росією?