На Сході України журналісти живуть небезпечно

Викрадання, напади, побиття, захоплення в заручники… Журналістам у Донецькій та Луганській областях працювати нині вкрай небезпечно. 17 червня впродовж десяти годин прихильники самопроголошеної "Донецької народної республіки" утримували в заручниках гендиректора видавницького комплексу "Преса Макіївки" Ларису Бутова й головного редактора "Вечірньої Макіївки" Марію Семенову. Раніше у таку ж ситуацію потрапили головний редактор газети "Донбас" Олександр Бриж і газети "Вечірній Донецьк" Леонід Лапа. Прихильники "ДНР" вимагали від них змінити редакційну політику. Більше доби перебував у заручниках журналіст інтернет-видання "Ура-інформ" Олександр Перемот.

Державна ТРК перетворена на фортецю

У вкрай складній ситуації опинився й колектив Донецького обласного державного телебачення. "З телецентру "ДНР" фактично зробила свою військову базу", - розповіла в розмові з Deutsche Welle одна з журналісток, що там працює. Біля центрального входу розташовані БТР та кулемет; у приміщеннях - склади зі зброєю. За її словами, вікна забарикадовані мішками з піском, залишено лише щось на кшталт бійниць. А в бомбосховищі телецентру бойовики влаштували запаси води та їжі, каже журналістка.

"Деякі колеги роблять якісь програми для "ДНР", - каже співбесідниця. - Формально всі журналісти продовжують працювати, а фактично - хтось у чергових відпустках, а хтось у безоплатних. Ніхто не забирав трудові книжки, ніхто не писав заяву про звільнення. Відсиджуємось і чекаємо. Але серце розривається… прикро".

Журналісти залишають Донецьк

Висвітлювати проблеми на Донбасі стає значно складніше, чимало досвідчених журналістів перебрались до Києва, зазначають у редакціях. "Багато журналістів, кого я особисто знаю, друзів та колег виїхали через побоювання за власне життя та своїх дітей. Хтось відразу знаходить роботу, хтось виїжджає просто в нікуди, але з надією на безпеку", - каже одна з донецьких журналісток.

Ксенія Міляєва, донецька кореспондентка одного з національних телеканалів, кілька днів тому переїхала до Києва. "В Донецьку як журналіст я вже не могла працювати. Спочатку ми конспірувалися - знімали логотип з мікрофону, адже прихильники "ДНР" забороняють українським каналам проводити зйомки. Потім ми почали знімати на мобільні телефони, аби не били камери й не розпізнавали в нас журналістів. Далі ставало все гірше. Начебто якийсь злочинець, я змушена була сидіти десь у підпіллі і якось робити репортажі", - розповідає Міляєва. Загалом усіх журналістів національних каналів та інтернет видань прихильники "ДНР" називають не інакше, як "посібниками хунти".

Сподівання на громадську журналістику

Водночас у Донецькій та Луганській областях розвивається громадська журналістика, зауважив у розмові з Deutsche Welle один з блогерів, що представився Володимиром. Він вважає, що зараз, як ніколи, стають затребуваними блогери, громадські активісти, просто мешканці, які можуть швидко й оперативно надавати редакціям короткі повідомлення, відео та фото з мобільних телефонів. Такі автори часто є безпосередніми учасниками подій в "гарячих точках". На думку Володимира, саме цей напрямок стає найбільш актуальним в умовах бойових дій.