Наступний крок після членства у СОТ

2004-го року група науковців на чолі із Міхаелем Емерсоном - провідним фахівцем Центру досліджень Європейської політики - почала працювати над питанням про можливі шляхи розвитку майбутніх торговельних відносини між ЄС та Україною. Дослідження замовила Єврокомісія, прагнучи отримати відповідь на запитання яким може бути зміст угоди про зону вільної торгівлі з Києвом після вступу України до СОТ, як сильно обидві сторони можуть у цьому питанні наблизитися та як вплине цей процес на Україну і на Євросоюз.

Автори не лише досліджували економічні показники, а й неодноразово зустрічалися із представниками Єврокомісії та українського керівництва. У доповіді, яку було завершено у березні 2006 року, науковці дійшли висновку, що у відносинах Брюсселя та Києва, можливими є два сценарії. Це створення звичайної зони вільної торгівлі, або ж поглибленої – так званої “зони плюс”. Говорить Міхаель Емерсон:

“Звичайна зона вільної торгівлі означатиме скасування митних тарифів. Це й усе. Водночас ідея поглибленої зони проникає глибоко в регуляторний режим бізнесу, торгівлі, сектору послуг. Її запровадження спрямоване на більш широкі реформи, на програму реформ економічної політики, поєднуючи Україну із Європейським союзом.”

Перший варіант не буде значним кроком уперед після того, як Україна приєднається до СОТ . На думку авторів дослідження, він не вимагатиме особливих зусиль ані з боку Києва, ані з боку Брюсселя. Водночас і особливих результатів очікувати не варто. Вони матимуть незначний вплив, як на розвиток української економіки так і на зростання доходів мешканців України та на рівень їхнього добробуту.

Водночас створення “зони вільної торгівлі плюс” може включати такі складові, як взаємне визнання технічних стандартів товарів, технічну допомогу, інвестування в інфраструктуру й освіту. Окрім цього йдеться про запровадження принципу “нульового тарифу”, для забезпечення вільного руху товарів, послуг, капіталів та робочої сили. За словами Міхаеля Емерсона, Єврокомісія, керуючись дослідженням, передбачила для України створення саме “зони вільної торгівлі плюс”. Втім, чи справді її буде запроваджено, нині залежить насамперед від Києва, вважає науковець:

“У ході дискусій та переговорів Європейська комісія хотіла б дізнатися як далеко справді українська сторона хоче піти, і чи справді вона до цього готова. Існують, звичайно, певні моменти, які викликають невпевненість в цьому питанні. Один з них стосується того, наскільки узгодженими є дії українського керівництва, якщо думати стратегічно. Окрім цього, потрібно з'ясувати, чи здатні бізнес та адміністрація всі ці нововведення запровадити в життя.”

Створення “зони вільної торгівлі плюс” залежить насамперед від політичних передумов. Приміром, від того, як добре Київ бореться з корупцією. Водночас, на думку дослідників, ефект від створення так званої “поглибленої зони” може бути дуже відчутним. Науковці вважають, що це призведе до збільшення добробуту громадян України і сприятиме зникненню разючої різниці у рівні доходів різних прошарків населення. Адже запровадження додаткової конкуренції зменшить заробітки монополістів. На думку Мілаеля Емерсона, від моменту вступу України до СОТ до створення зони вільної торгівлі мине щонайменше 3-4 роки.

“Знадобиться 1,5 -2 роки на переговори, ще 1,5 роки на ратифікацію. Певні кроки можна буде запровадити вже на наступний день після ратифікації, для інші потребуватимуть перехідних період, який триватиме десь 5 років”.

Від створення “зони вільної торгівлі плюс” з Україною певний зиск матиме і Європейський союз.

“Якщо за допомогою усього цього вдасться консолідувати процес реформ в Україні, тоді це буде мати дуже великий політичний ефект для Європи, хоча економічний вплив для ЄС буде незначним.”

Водночас, на думку Міхаеля Емерсона, така співпраця України та ЄС сприятиме тому, що Євросоюз стане більш конкурентноздатним у економічному змаганні з Азією.

Тетяна Карпенко