Мер: Дітлінд Тіманн з Бранденбурга-на-Гафелі

Сніданок є найважливішим ритуалом у будинку Тіманн. Дітлінд та Клаус-Петер Тіманн прокидаються о шостій годині, щоб усе приготувати. В світлій їдальні за годину пахне кавою. Стіл ломиться від їжі: свіжі булочки, мармелад, сир, ковбаса та вівсяні пластівці.

Це одна з небагатьох миттєвостей за день, коли подружжя може насолодитися перебуванням вдвох. Але й тут час від часу доводиться обговорювати робочі плани. Як мер 54-річна Тіманн мусить бути ввечері часто на громадських заходах. Якщо виходить, її супроводжує чоловік. Тому вже за сніданком він та вона беруть у руки електронні записники та звіряють свої плани.

Завжди готова до вирішення проблем

«Вона дуже послідовна. Якщо вона ставить перед собою мету, то переслідує її до кінця»,- описує Клаус-Петер Тіманн свою дружину. Він явно пишається нею. Передусім він у захваті від її мужності починати щось нове та виходити за встановлені межі. «Вона вже стрибала з 3 тисяч метрів на тандем-парашуті»,- розповідає Клаус-Петер Тіманн.

Рішучість та витривалість Дітлінд Тіманн доводить передусім у професійному житті : коли вона почала виконувати обов’язки мера, Бранденбург-на-Хафелі перебував у жалюгідному стані, згадує мер. У часи Німецької Демократичної Республіки Бранденбург був промисловим містом з майже 100 тисячами мешканців. Однак після об’єднання Німеччини багато підприємств не витримали конкуренцію з заходу. Вони збанкрутували та припинили роботу. Зросло безробіття. Близько 20 тисяч людей виїхали. Скрізь відчувались ознаки занепаду та розгубленості. Ідея, з якою Тіманн вступила на посаду, здавалась майже фантастикою: зробити місто Бранденбург-на-Хафелі найпривабливішим у землі Бранденбург». Цій меті вона намагається залишатись відданою ось уже шість років.

Публічна особа

Щоденно о восьмій годині Дітлінд Тіманн під‘їжджає до свого офісу. Її червоний спортивний автомобіль знає все місто. Громадяни вітають її по дорозі. Відколи вона обіймає цю посаду, приватне життя та професія вже невіддільні одне від одного. Спочатку її питали в магазині: «А у Вас ще є на це час?!»

Насправді час для мера – це річ, якої особливо бракує. Кожна хвилина розписана. З одного засідання вона йде на наступне. У вільні хвилини Дітлінд Тіманн дізнається в секретарки стан справ і подальші зустрічі. Прийоми їжі часто або відпадають, або відбуваються набагато пізніше – обід часто переноситься на о пів на шосту.

Передишка їй поки не потрібна

«Від інших я ніколи не вимагаю більше, ніж від себе». Це один з принципів Дітлінд Тіманн. Її підлеглі підтверджують це. Досягнення жінка-мер вимірює за програмою з десятьох пунктів. Вона сама розробила її під час вступу на посаду: вона хоче сприяти розвитку освіти, родини та зайнятості в Бранденбургу-на-Хафелі. Кожного року вона підбиває підсумки. І вони відчутні: безробіття майже удвічі зменшилося, податкові надходження збільшилися в чотири рази, з‘явились нові магазини в центрі міста. Але й після цих успіхів вона не збирається давати собі передишку. Дітлінд Тіманн обмірковує можливість балотуватись під час наступних виборів.

Автори: Благородна Грігорова/ Захар Бутирський
Редактор: Роман Гончаренко