Мадам МВФ готується рятувати світ

Уперше в історії Міжнародного валютного фонду цю організацію очолить жінка. Французька міністр фінансів Крістін Лаґард була у вівторок, 28 червня, обрана новим директором-розпорядником фонду на п’ять років. 55-річна жінка із сивим волоссям замінить на цій посаді Домініка Строс-Кана, який був змушений піти з посади після порушення проти нього в США кримінальної справи за звинуваченнями у сексуальних злочинах.

Таким чином неофіційне правило, за яким МВФ очолює представник Західної Європи, знову спрацювало, хоча цього разу голосно лунали вимоги відійти від традиції. Суперник Лаґард – голова Центробанку Мексики Карстенс – не отримав достатньої підтримки серед 24 країн-членів виконавчого комітету фонду. Лаґард підтримали всі провідні країни світу. У першу чергу вона була єдиним кандидатом від Європейського Союзу. За Лаґард проголосували також США, Росія, Китай та Бразилія.

Перемога Франції

Голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу похвалив «досвід і талант» Лаґард. З президентської адміністрації в Парижі повідомили, що призначення Лаґард там сприймають як «перемогу Франції». Її кандидатуру особисто лобіював президент Ніколя Саркозі.

Після призначення Лаґард заявила, що МВФ має «швидше реагувати, стати більш ефективним та легітимним». Крім того, вона планує надати більше впливу так званим пороговим країнами, наприклад, Китаю.

«Менше тестостерону»

Лаґард стає на чолі МВФ в особливо скрутні часи. Вона вже назвала одним із пріоритетів роботи організації допомогу Греції, що стоїть на межі банкрутства і потребує нових кредитів.

Бути першою жінкою на впливовій посаді – не новина для Лаґард. П’ять років тому президент Саркозі призначив її першою жінкою-міністром фінансів Франції. Вона говорить англійською як рідною, має досвід роботи адвоката й керівника компанії. Але оглядачі звертають увагу й на те, що вона – жінка. Сама Лаґард восени 2010 сказала, що в жінок – інший стиль управління, в якому «менше лібідо, менше тестостерону».

Україна не хоче дорогих кредитів

За змінами на чолі МВФ уважно стежать в Україні. Якби не мільярдні кредити фонду, Київ стояв би на межі банкрутства, як нині Греція. Пенсійна реформа, що передбачає збільшення пенсійного віку, - одна з передумов співпраці фонду з українським урядом та надання кредитів.

Тим не менше останнім часом від українських політиків лунають дедалі більш упевнені у своїх силах заяви. Президент Віктор Янукович сказав, що Україна не братиме у МВФ нові кредити під великі відсотки. Як заявив Янукович в інтерв’ю кільком телеканалам, нині Україна бере у МВФ кредити під максимум 6,5 відсотка, «але ж не 28 відсотків», як це робив попередній уряд, цитує Януковича «Інтерфакс-Україна».

Роман Гончаренко / dpa / dapd / afp / інтерфакс
Редактор: Христина Ніколайчук