Втрачений шанс
21 липня 2012 р.
Ще півтора року тому перспективи ЛАЗу виглядали особливо оптимістично. В рамках урядової програми із забезпечення міст-господарів «Євро-2012» новим громадським транспортом Львівський автобусний завод у березні 2010 року отримав замовлення на 1,5 тисячі автобусів і 500 тролейбусів. Виконати це колосальне замовлення ЛАЗ мав до початку футбольного чемпіонату. Загальна вартість замовлення становила близько 3,5 мільярдів гривень.
"Це найбільший контракт, який підписував ЛАЗ за роки незалежності України", - наголосив після підписання меморандуму міністр інфраструктури Борис Колесніков. За задумом уряду, завдяки цьому замовленню завод мав би модернізуватися та створити додаткові робочі місця. Автобуси та тролейбуси містам-господарям "Євро-2012" мали бути передані в лізинг від «Укрексімбанку» на 10 років.
ЛАЗ не потягнув
Утім, дві тисячі одиниць транспорту за півтора роки - така мета виявилася делекою від реальності. Львівський автобусний завод не зміг вчасно виконати навіть значно більш скромні обсяги замовлень, погоджені згодом з містами. Наприклад, до 18 травня завод мав передати Донецьку 40 автобусів на суму у 71,8 мільйона гривень.
"Контрактні зобов’язання не виконано, ми недоотримали 30 автобусів. Тепер відмовляємося від 10 автобусів і вимагаємо повернення 26 мільйонів гривень фінансових ресурсів, а ще штрафні санкції», - заявив днями на прес-конференції міський голова Донецька Олександр Лук'янченко. Він повідомив, що позов про стягнення коштів з ЛАЗу мерія вже скерувала до Господарського суду.
Завод відкидає звинувачення
У прес-службі автобусного заводу Deutsche Welle запевнили, що холдинг своєчасно виконав всі завдання, поставлені містами-господарями чемпіонату. Затримки у поставках ЛАЗ пояснює несвоєчасною оплатою з боку замовника та технічними причинами. "У звязку з обмеженим фінасуванням міст, укладалися впродовж року по кілька угод. У випадку з Донецьком оплата відтерміновувалася і зміщувалися графіки поставки, адже автобуси виговляються 5-6 місяців. Завод закумулював всі ресурси і виготовив автобуси швидше. затримка була за постачальником двигунів компанією Deutz. На сьогодні всі міські автобуси готові і щодня проходять відвантаження", - йдеться у повідомленні прес-служби підприємства.
Проблеми з якістю?
Претензії до продукту заводу вже довший час має і Львів. Місто навіть відмовляється платити за нові автобуси, допоки не будуть усунені технічні несправності з попередніх партій. А на час «Євро-2012» і взагалі послуговувалося автобусами іноземного виробництва, яким вже по 15 років, і дуже з цього задоволені, заявив в інтерв’ю DW начальник управління транспорту Львівської міської ради Андрій Білоус.
«У нас 33 автобуси ЛАЗ, рівень зборки бажає кращого, м’яко кажучи. Вони постійно ламаються. Завод пояснює це стандартно – неправильна експлуатація, але у інших містах, приміром, Вінниці, такі ж проблеми і такі ж поломки. Причому ціни на автобуси ЛАЗ на 20-30 відсотків вищі, аніж коштують аналогічні нові моделі в іноземного виробника», - зазначив Білоус. За його словами, у Львові виникали проблеми з роботою кондиціонерів, підтікали дахи, а ще ламався бортовий комп’ютер та двигун. «Завод не ставить на перший план якість і надійність, а намагається заробити на дешевих китайських комплектуючих», - критикує Білоус.
Однак, на ЛАЗі заявляють, що всі комплектуючі винятково європейські. Зокрема, німецького виробництва - двигуни, ходова і кондиціонери, термін експлуатації яких дуже довгий при належному технічному обслуговуванні, повідомили в прес-службі заводу. Виробник переконаний, що проблеми спричиняє недотримання елементарних обов’язкових технічних норм підприємством, яке обслуговує автобуси.
Втрачений шанс
Чи міг ЛАЗ фізично впоратися з масштабним замовленням напередодні "Євро-2012"? Підписані контракти є під силу підприємству, це фактично середня планка для такого заводу, зауважив в інтерв’ю DW експерт з питань промислового виробництва Ростислав Сорока. «Підприємство обтяжене попередніми фінансовими боргами, які тягнуться роками. Проблема тут радше в управлінні фінансовими потоками, недостатнє фінансування за підписаними контрактами, байдужість власників до фінансово-економічного стану», - каже Сорока. Великі замовлення напередодні "Євро-2012" були шансом на модернізацію, яким завод не скористався, контатує фахівець.