Криза довіри в католицькій церкві Польщі

Головний Варшавський костел в передобідню пору минулої неділі. Станіславу Вельгусу важко говорити. Він зворушений і зі сльозами в очах дивиться на сотні вірних, більшість із яких скандують „Залишайся з нами!”. Водночас інша частина аплодує його рішенню залишити почесну церковну посаду.

Станіслав Вельгус у неділю вже, власне, не був варшавським Архієпископом-Митрополитом. Адже ще напередодні, в листі, адресованому Папі Римському Бенедикту XVI, Вельгус, який формально обійняв архієпископську посаду тільки у п’ятницю, висловив своє прохання про відставку. Занадто сильними були закиди на його адресу, пов’язані зі співпрацею зі службами безпеки в соціалістичній Польщі. Високі церковні кола виходять однак з того, що сам Ватикан примусив Вельгуса піти у відставку. Архієпископ сказав як вірним у своїй країні, так і понтифіку, не всю правду про своє минуле, переконаний польський церковний публіцист Яцек Мойковський:

ґ„Багато що вказує на те, що Папа Римський знав не все про співпрацю Вельгуса зі спецслужбами. У пресі є інформація, що Ватикан офіційно ніби й підтримував Вельгуса, але неофіційно відчувалася його розгубленість з цього приводу. Тепер залишаються відкритими питання щодо надійності польського єпископату, який запропонував кандидатуру Вельгуса. Під питанням опинилося й те, як розвиваються внутрішні відносини в католицькій церкві Польщі. Незрозуміло також, за якими принципом ухвалюються рішення, й хто про що насправді поінформований”.

Відомі щонайменше три факти співпраці Вельгуса із спецслужбами

Упродовж останніх днів, після свого призначення архієпископом Варшави, Станіслав Вельгус поступово підтверджував дедалі нові факти, що свідчили про його конспіративну співпрацю з комуністичними спецслужбами колишньої Польської народної республіки в сімдесятих роках. Так, достеменно відомо вже про написану самим Вельгусом заяву та підписані ним щонайменше дві угоди про зобов’язання співпрацювати з польською спецслужбою. Водночас священнослужитель запевняє, що ніколи нікому своєю діяльністю не зашкодив.

Католицька церква змогла утримати свою незалежну й впливову роль у Польщі навіть у період соціалізму. Після вибору краківського архієпископа Кароля Войтили Папою Римським у 1978 році її вплив тільки посилився. Саме польська католицька церква, разом із опозиційним рухом „Солідарність” зробила свій дуже вагомий внесок у повалення соціалістичного режиму в Польщі.

Майже 96 відсотків поляків похрещені в католицьку віру

За статистикою, понад 36 з половиною мільйонів поляків є католиками, загалом майже 96 відсотків польського населення похрещені в католицьку віру й більшість з них регулярно відвідують церкву. Католицька церква відіграє у Польщі також традиційну об’єднавчу роль для національної ідентичності. До останнього часу польська католицька церква ще не займалася серйозним дослідження теми співпраці священнослужителів із комуністичними спецслужбами. Воно розпочалося фактично в ході травневого візиту Папи Римського Бенедикта XVI до Польщі.

Випадок з відставкою Вельгуса можна вважати одним із перших наслідків цього процесу. Втім, вже своєю згодою обійняти посаду варшавського архієпископа, Станіслав Вельгус спричинив глибоку кризу довіри в католицькій церкві Польщі. Він фактично розколов віруючих, переконаний ще один польський церковний публіцист Шимон Головня:

„Ті зворушливі картини неділі з варшавського собору підтверджують, що рішення Вельгуса піти з посади архієпископа було правильним. Адже нині дуже чітко видно, наскільки поляризовані католицька церква й вірні у Польщі. Перед собором у Варшаві стоять дві групи з транспарантами абсолютно протилежного змісту!”

За опитуваннями громадської думки, майже три чверті поляків висловилися за те, щоб Станіслав Вельгус залишив посаду варшавського архієпископа. У Польщі це поки перший відомий випадок, коли громадськість змогла вплинути на рішення в католицькій церкві.