„Криворіжсталь”: іспит на зрілість української влади

Європейська преса продовжує коментувати результати президентських виборів у Польщі. Увагу видань привернув також аукціон з продажу українського металургійного комбінату „Криворіжсталь”. Німецька газета DIE WELT з цього приводу пише:

Індійський металургійний барон Лакшмі Міттал купив за добрих чотири мільярди євро найбільший сталеливарний завод України. Купівельна ціна виявилася суттєво вищою від очікуваної. (...) Приватизація „Криворіжсталі” розглядалася як іспит для нової української влади. Успішний продаж металургійного комбінату розцінюється також як добрий стимул для інших західних інвесторів. У перші вісім місяців правління нового уряду вони не поспішали з вкладеннями, -

пише DIE WELT і далі зазначає:

Для Ющенка цей аукціон, що транслювався в прямому ефірі одразу двома українськими телеканалами, означав перевірку довіри до його уряду. (...) Суперечки щодо приватизації та постійні конфлікти в українському керівництві призвели не лише до відставки екс-прем’єр-міністра Юлії Тимошенко, але й коштували українській владі чималих зусиль. Основні реформи так і не були втілені. Якщо в 2004 році економічне зростання становило близько 12 відсотків, то, за прогнозами МВФ, цього року воно становитиме лише 5 з половиною відсотків, - констатує DIE WELT.

Австрійська газета DIE PRESSE так відгукується про перебіг аукціону:

Поступово аукціон перетворився на драматичну боротьбу між першим та другим номером у списку світових виробників сталі. Безперервно стукали клавіші калькуляторів, телефонували, роздумували і давали вищу ціну. Прямий ефір по українському телебаченню перетворився на захоплюючий детективний сюжет, у фіналі якого перемогла компанія Mittal Steel. Представники європейського концерну Arcelor, очевидно, поступово збагнули, що їхні конкуренти готові запропонувати абсолютно будь-яку ціну. Кінцева сума перевершила всі очікування. Виторг є більшим за усі дотеперішні іноземні інвестиції разом узяті. Для України цей аукціон є величезним економічним та політичним успіхом. Уряд отримав змогу виконати передвиборні обіцянки та отримати кошти на фінансування програм для соціально незахищених верств населення, - аналізує DIE PRESSE.

До іншої теми. Датська газета INFORMATION розмірковує про причини перемоги на виборах у Польщі представника національно-консервативних сил Леха Качинського:

Після цих виборів стало зрозуміло, наскільки ще незрілою країною в політичному сенсі є Польща. (...) Вона ще досі не вийшла з перехідної стадії від комуністичної планової до ринкової економіки. Попри значне економічне зростання, 18 відсотків людей усе ще є безробітними, а сотні тисяч мусять заробляти собі на життя за кордоном. Більшість громадян розчаровані та втратили терпіння. Вони очікували більшого від свободи та незалежності, - наголошує INFORMATION.

Французька газета LIBERATION продовжує тему:

Качинський намагався усіляко підкреслювати, що він добрий католик. Це забезпечило йому підтримку ультракатолицького електорату, який зміцнів з перебуванням на папському престолі поляка Івана Павла ІІ. Він також, не вагаючись, зіграв на германофобії - почутті, що, як і раніше, все ще досить сильне в представників старшого покоління в Польщі. За п’ять днів до виборів Качинський опублікував докладну доповідь про руйнування, яких зазнала Варшава під час Другої світової війни, - нагадує LIBERATION.

Німецька газета RHEINISCHE POST не виключає загострення німецько-польських стосунків у зв’язку з приходом до влади Качинського,:

Качинський говоритиме з Німеччиною прямим текстом. Міцні слова навряд чи призведуть до того, що Польща втратить вагу в Європі. Однак країні у зв’язку з цим загрожуватиме аутсайдерство. Адже її не сприйматимуть як серйозного рівноправного партнера, якщо вона через свій комплекс меншовартості битиме своїх сусідів по гомілках. Партнером уважається той, хто активно співпрацює в межах міжнародних структур, - наголошує RHEINISCHE POST.

Впливова німецька FRANKFURTER ALLGEMEINE ZEITUNG налаштована щодо цього більш оптимістично:

У передвиборній кампанії було достатньо антинімецьких, євроскептичних та непоміркованих тонів. Тепер маємо спостерігати, наскільки здобуття найвищої державної посади здатне пом’якшити партійну та передвиборну риторику. Згадуючи попередній досвід, темпи цього „пом’якшення” будуть досить помітними. Тому не слід уже тепер передрікати німецько-польським відносинам новий льодовиковий період. Качинський зацікавлений у добрих та тісних стосунках зі своїм західним сусідом, - підкреслює FRANKFURTER ALLGEMEINE ZEITUNG.

Огляд преси підготувала Христина Ніколайчук