1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Крапку на політичній кризі поставлять вибори – Олександр Чалий

Інтерв’ю провів Євген Тейзе20 червня 2007 р.

Чи завершилася політична криза в Україні? Чи вплинула вона на зовнішню політику? На ці й інші питання перед візитом до Брюсселя президента України відповів заступник керівника секретаріату глави держави Олександр Чалий.

https://p.dw.com/p/AynU

Пане Чалий, чи вважаєте Ви, що політична криза в Україні завершилася?

У секретаріаті президента в першу чергу орієнтуються на позицію глави держави. 27 травня була підписана політична угода, яка ознаменувала домовленість, що розв’язувала принципові питання політичної кризи. Це на прес-конференції підтвердив прем’єр-міністр Янукович. Більш обережну позицію зайняв спікер парламенту пан Мороз. На сьогодні президент виконав усі зобов’язання, які він узяв на себе, згідно з угодою від 27 травня. Свої зобов’язання в повному обсязі виконала й парламентська опозиція. Відомо, що вона вийшла з парламенту, здала депутатські повноваження, й парламент утратив свою правочинність. На сьогодні питання концентруються тільки в одній площині – на належному, сумлінному виконанні домовленостей від 27 травня і проведенню 30 вересня дострокових виборів до Верховної Ради. Вибори й будуть остаточною крапкою у вирішенні усіх цих політичних проблем, що виникли в Україні у зв’язку з парламентсько-політичною кризою навесні цього року.

Чи є небезпека, що подібна криза повториться після нових виборів?

Президент неодноразово наголошував, що криза, яка мала місце, сфокусувала увагу українського суспільства й політичної еліти на проблемах відсутності належної демократичної інфраструктури в Україні. Мається на увазі необхідність ухвалення цілої низки законів. Перелік цих законів був опрацьований робочою групою, яка працювала в період політичної кризи. Частково ці закони були ухвалені під час відновлення роботи парламенту. На сьогодні, я думаю, в усіх політичних сил є розуміння, які закони необхідно буде ухвалювати новому парламенту, щоб зробити неможливим повторення політичної кризи. До таких законів я би відніс закони про опозицію, про регламент ВР, нову редакцію закону про Кабінет міністрів, новий закон про Конституційний суд. На мій погляд, має розпочатися й робота Конституційної ради, яка почала б опрацьовувати доповнення до Конституції України.

Чи не шкодує команда президента про обраний шлях виходу з політичної кризи?

На це питання можна буде дати відповідь, коли ми демократично, прозоро, відповідно до європейських стандартів проведемо вибори 30 вересня. Сьогодні головне завдання – і про нього президент збирається говорити в Брюсселі із Соланою, Баррозу та Петтерінґом – це питання, пов’язані з належною демократичною організацією виборів 30 вересня з тим, щоб європейські спостерігачі взяли в них участь і разом з ними ми змогли б зробити наступний крок в демократизації України.

Останнім часом від президента майже не було чути гучних зовнішньополітичних заяв. Чи пов’язано це з впливом на зовнішню політику тривалої політичної кризи?

Я абсолютно так не вважаю. Наші зовнішні відносини, ключові зовнішньополітичні ініціативи розвиваються відповідно до встановлених часових рамок. Я б зазначив, що успішно йдуть переговори щодо посиленої угоди зі співпраці з Євросоюзом. Україна підписала дві ключові угоди наших майбутніх відносин з ЄС – про спрощення візового режиму й про реадмісію. Ми продовжуємо працювати над вступом до СОТ. Працює міждержавний механізм відносин з Російською Федерацією. Відбуваються і наші планові візити за кордон. Тільки-но ми повернулися з саміту ГУАМ, 25-26 червня плануємо взяти участь в роботі саміту ОЧЕС. Тобто йде різноманітна інтенсивна міжнародна програма президента. Таку ж інтенсивну програму має прем’єр-міністр.

Тобто криза взагалі ніяк не позначилася на зовнішній політиці?

Безперечно, є певна специфіка. Більше питань при зустрічах з нашими іноземними колегами ми приділяємо внутрішньополітичній ситуації в Україні, якщо порівнювати з тим, що було раніше. Але в цілому зовнішньополітична діяльність іде активно і відповідно до тих завдань, що були поставлені на 2007 рік.

Ви вже згадали про підписання між Україною та ЄС угод про спрощений візовий режим та реадмісію. Що означують вони для громадян України і як контролюватиметься дотримання цих угод?

Передусім сьогодні стоїть задача забезпечити швидку ратифікацію цих угод для набуття ними чинності. Ми очікуємо, що нова Верховна Рада шостого скликання ратифікує ці угоди в пріоритетному порядку. Тобто десь наприкінці осені вони будуть ратифіковані й до кінця року набудуть чинності. У самих угодах є механізми, які дозволяють контролювати їх виконання. Перш за все широкі права надані самим громадянам, які мають право на оскарження позицій консульських установ, якщо їм відмовили у візі. Також уже нині активну позицію в моніторингу видачі віз зайняло МЗС України.

Як швидко Україна підготується до реалізації угоди про реадмісію?

Як відомо, ця угода має дворічний перехідний період. Тобто з моменту набуття її чинності Україна два роки буде готуватися до повномасштабної імплементації цієї угоди. Для нас тепер це головна відповідальність, і вона спільна разом із Європейським союзом, оскільки він пообіцяв надати фінансову підтримку, - це розбудова інфраструктури, яка необхідна для того, щоб утримувати нелегальних мігрантів, які повертатимуться до України з території ЄС відповідно до цієї угоди. На сьогодні опрацьовуються механізми фінансової допомоги. Для нас нині є проблемним питанням, щоб відповідні українські установи й урядові структури напрацювали необхідну документацію, яка б дозволила вже в короткий термін розпочати будівництво установ для утримання нелегальних мігрантів.

Нещодавно стало відомо про ініціативу пана Ахметова щодо так званого „Плану Маршалла для України”. Як оцінюють її в секретаріаті президента?

Наші стратегічні зовнішньополітичні цілі чітко визначені, зокрема й на рівні закону. Мова йде про програму дій уряду й держави в цілому на найближчі роки, яка б втілювала наші стратегічні цілі. 10,03 Я знаю, що деякі плани розвитку, програму щодо розвитку України, яку західні експерти опрацьовували для уряду - можливо, саме це ви маєте на увазі, коли кажете про „План Маршалла” - то про неї доповідалося президенту України, ми брали участь в її обговоренні. Цей матеріал цікавий. Безперечно, все те, що надасть змогу пришвидшити динаміку інтеграції України в глобальні європейські структури, президентом України вітається і буде підтримано.