1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Конфлікт навколо атомної програми Ірану: санкцій не буде, а допоможе зміна влади в Тегерані

4 вересня 2006 р.
https://p.dw.com/p/ALsZ

Однією з головних тем у коментарях європейської преси залишається конфлікт навколо атомної програми Ірану. Чеська газета Lidove Noviny так висвітлює цю тему:

Керівництво Ірану отримало ультиматум від ООН, в якому вимагалося до кінця серпня припинити всі підозрілі аспекти атомної програми. Тому досить складно зрозуміти, з яких причин Європейський союз минулими вихідними відсунув кінець дії ультиматуму для іранського керівництва. Складається враження, ніби Ірану якісь непередбачувані обставини заважали вчасно виконати вимоги міжнародної спільноти. Очевидно все ж, що справа тут в іншому. Тегеран знову застосовує свою тактику затримування, аби якомога далі зайти на своєму ядерному шляху й не бути ніким зупиненим, - переконане празьке видання Lidove Noviny.

Італійська газета La Repubblica звертається до візиту Генерального секретаря ООН Кофі Аннана до Ірану:

То поліпшилася чи погіршилася ситуація по тому, як Аннан відвідав Тегеран? Відповідь проста: відкрита конфронтація віднині поступилася місцем двозначності. Двозначність же, навіть якщо вона нестабільна й ненадійна, завжди залишає ще місце для усіляких маневрів, - констатує La Repubblica, що виходить у Римі.

„В Ірану нині кращі карти на всіх рівнях, і він уміло їх використовує“, - пише, австрійська газета Der Standard і веде далі:

Неспроможність світової спільноти вирішити цю проблему може погано скінчитися. На думку міністра закордонних справ однієї з великих держав ЄС, Іран нині прямує вірним шляхом до створення атомної бомби. Інакше всі його маневри важко пояснити. Це буде справді сном жахів для всієї світової політики, якщо Іран, який підтримує радикальні рухи „Хезболла“ й „Хамас“, незабаром володітиме ядерною зброєю. Такого перебігу слід боятися зокрема й Росії та Китаю. Але для цих країн на першому плані все ще залишаються економічні міркування, - наголошує віденське видання Der Standard.

Угорська газета Nepszabadsag бачить один шлях вирішення конфлікту навколо Ірану. Це зміна влади в Тегерані:

Після останніх трьох з половиною років у Іраку та після ізраїльської операції в Лівані можна забути про військовий шлях подолання проблеми. Іран занадто важливий для Росії та Китаю – як ринок збуту та джерело нафти. Тому Рада безпеки ООН не може пригрозити Ірану ні військовими діями, ні по-справжньому болісними економічними санкціями. Залишаються радше символічні кроки та сподівання, що вдасться змінити навіть за іранськими мірками занадто екстремістськи налаштованого Ахмадінеджада на прозахідний чи принаймні поміркований режим ще до того, як Тегеран побудує атомну бомбу, - зазначає Nepszabadsag з Будапешта.

До іншої теми. Датська газета Berlingske Tidende вважає, що критика Ізраїлю, яка прозвучала нещодавно з вуст генсека ООН та інших представників цієї організації, не має під собою підстав. Видання зазначає:

Стало вже майже звичною справою, що єдину демократичну й правову державу на Близькому Сході критикують представники Організації об’єднаних націй.
Вони ж дещо м’якше оцінюють військові та політичні цілі й засоби „Хезболли“. Навіть якщо критика з боку ООН зумовлена бажанням зробити все правильно, повинен непокоїти той факт, що вона майже завжди спрямована проти ізраїльтян. Водночас існування їхньої країни наразі перебуває під реальною загрозою. Адже дедалі більше влади в регіоні досягають Сирія та Іран. Останній до того ж от-от може заволодіти атомною бомбою. Такі перспективи Генеральний секретар ООН враховує нечасто. Можливо, Аннан намагається бути справедливим з ідеалістичної точки зору. Однак його висловлювання видаються заплутаними, перекрученими й невірними, - коментує Berlingske Tidende з Копенгагена.

На завершення – коментар бельгійської газети De Morgen, яка пише про соціальні проблеми Німеччини, зумовлені зокрема дедалі більшою еміграцією:

Масований відтік робочої сили може означати дедалі серйозніші труднощі для німецької соціальної держави. На разі вона живе за рахунок 26 мільйонів працюючих. Вони утримують 32 мільйони людей, які цілковито залежать від соціального страхування. Ще однією проблемою є те, що еміграція нічого не змінює в ситуації з безробіттям у Німеччині. Саме через те, що з країни їдуть кваліфіковані працівники, багато робочих місць залишаються вакантними. Ті, хто не емігрує, не мають достатньої освіти, щоб робити роботу тих, хто виїхав, - читаємо на сторінках видання De Morgen з Брюсселя.

Огляд преси підготувала Леся Юрченко