Конференція в Берліні - Росія та Євросоюз про газові питання

Одним із перших постало питання, чи справді “Газпром” має намір скоротити свою присутність в країнах ЄС та перекласти акценти на ринки Азії. “Притягнуто за вуха” – спробував заспокоїти західних європейцев заступник голови правління російського енергетичного концерну Олександр Медведев. Посол Росії в Німеччині Володимир Котенев також назвав такі побоювання перебільшенням:

“Усі розмови про використання газу як зброї, про те, що залежність Німеччини та Євросоюзу в цілому від поставок російського газу зростає, не відповідає дійсності.”

“Газові відносини з Європою – це наше минуле, сьогодення і майбутнє”, – за допомогою таких майже ліричних слів спробував поставив крапку в цій дискусії голова комітету Держдуми Росії з питань енергетики, транспорту та зв”язку Валерій Язєв. За його словами, “Газпром” гарантував виконання контрактів з європейськими партнерами, а розширювати діяльність в країнах Азії концерн збирається додатково до співпраці з Європою, а не замість неї.

Попри такі запевнення, відносини Європейського Союзу та Росії в енергетичному секторі залишаються непростими. Газовий конфлікт, що розгорівся взимку, досі кидає тінь на імідж “Газпрому”. Принаймні так вважає керівник Генерального директорату ЄС з енергетики та транспорту Крістіан Клетінґс:

“З точки зору економіки та бізнесу складно уявити, щоб якась компанія ризикнула репутацією стабільного продавця своїх товарів споживачам. Дивно, що в грудні цього року концерн, який з 70-х років з успіхом вибудовував імідж надійного постачальника за два –три дні зруйнував довіру до себе.”

Перестрахуватися від повторення сценарію грудня 2006 року Євросоюз хоче за допомогою Енергетичної хартії, яка б позбавляла “Газпром” можливості перекрити або обмежити постачання газу до Європи. Сторони, що ратифікують документ, підписуються під тим, що арбітром в можливих суперечках виступатиме Євросоюз, або точніше – робоча група ЄС з підготовки Енергетичної хартії. Таким чином ЄС також отримує доступ до газотранспортної системи Росії. Цей документ Москва підписала ще 1994-го року, однак досі не ратифікувала його. Заступник голови правління “Газпрому” Олександр Медведев пояснив:

“Для чого ця Енергетична хартія та транзитний протокол? Щоб Росія відкрила доступ до своєї газотранспортної системи, яка створювалася поколіннями наших людей та інвестиціїями Радянського Союзу? Ми вже допустили розчленування єдиного організму, голову йому відрізали, ноги, і тільки завдяки зусиллям “Газпрому” ця система починає повертатися до нормальної життєдіяльності, в тому числі й в Україні.”

Неспроможність Євросоюзу отримати хоч якісь важелі контролю над “Газпромом” непокоїть українських чиновників. Адже наслідки “газової суперечки” вдарили по українські економіці та відчутно позначаться на гаманцях українських споживачів. Тим більше, що“Газпром” уже наполягає на тому, щоб з наступного півріччя 2006-го року знову підняти ціни на газ для України. Як пояснив Олександр Медведев, це обумовлено загальним подорожчанням блакитного палива на світовому ринку за останні півроку. Жодного політичного підґрунтя немає, запевняє російський депутат Валерій Язєв:

“Ми даємо лад відносинам із ближніми сусідами. Донедавна ціни на газ для України були політичними, а не економічними. “Газпром” оплачував енергетичну безпеку Європи тим, що постачав в Україну, Білорусію та Молдову дешевий газ. Ми змінюємо політику - болісний процес для економік цих країн. Утім позиція Держдуми тут жорстка та чітко сформульована – ми вимагаємо від “Газпрому” торгувати за ринковими цінами. Інакше тоді російська скарбниця не добирає податків. І ми не хочемо більше дотувати економіки цих або інших країн за рахунок невирішених соціально-економічних питань самої Росії.”

Як зазначалося на берлінській конференції, з”ясовувати газові стосунки з Україною “Газпром” хоче без зайвих обмежень та посередників. Тому заяви Сенату США про те, що Білий Дім підтримає Київ в разі перегляду газових угод з Росією, викликають в Москві роздратування. Валерій Язєв застеріг:

“Це не є завданням США – розбиратися в проблемах відносин Росії,” Газпрому” з українськими споживачами газу. Ми самі розберемося і дамо цьому лад.”

Берлінська конференція стала одним із заходів, який передує зустрічі лідерів-країн Великої Вісімки в липні в Санкт-Петербурзі. Очікується, що енергетична тема там набуде ключового характеру.

Наталя Фібріг