1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Конструктор траси, де загинув грузинський саночник, проектуватиме трек в Сочі

18 лютого 2010 р.

Висновків щодо причин загибелі грузинського спортсмена на олімпіаді в Канаді варто чекати не раніше, ніж за два місяці. Конструктори відкидають звинувачення на свій бік і готові будувати нову швидкісну трасу в Сочі.

https://p.dw.com/p/M4CZ
Нодар Кумариташвілі під час тренуваньФото: AP

У середу до Грузії прибуло тіло загиблого під час зимової олімпіади в канадському Ванкувері Нодара Кумариташвілі. У аеропорті Тбілісі труну забрали його батьки й відвезли до спортивного містечка Бакуріані, аби дати можливість попрощатися із сином усім друзям, колегам і родичам. І вже на цю суботу запланований похорон 21-річного спортсмена.

Olympia / Vancouver / Kumaritaschwili
Фото: AP

Батьки: Нодар не помилявся

Батьки в розпачі й не можуть повірити в смерть сина. Вони не визнають його помилки й звинувачують у всьому відповідальних за безпеку у Whistler Sliding Centre, на трасі якого під час тренувань перед змаганнями із санного спорту в п‘ятницю, 12 лютого, загинув Нодар. «Він знав, що на трасі є важка ділянка, але не боявся. Та це також не була його помилка»,- сказав батько спортсмена Давид Кумариташвілі журналістам.

Та хто ж насправді винен у смерті Нодара, стане відомо не раніше, аніж через два місяці. Про це заявили у вівторок уповноважені судмедексперти канадської провінції Британська Колумбія, повідомляє DPA.

Приховані розробки

Nodar Kumaritaschwili
Перед останнім стартомФото: AP

Головний конструктор траси німець Удо Ґурґель заздалегідь відкидає звинувачення на свій бік. На його думку, подібний випадок є збігом дуже нещасливих обставин. Адже за 40 років – стільки він та його команда конструюють траси – із жолоба ще ніхто не вилетів, каже він. Усі траси, які розробляє Ґурґель, проектуються із залученням комп‘ютерної техніки. Програми симулюють усі відомі варіанти помилок спортсменів. Але завжди лишається «сіра зона» - особливості технічного вдосконалення самих санок і бобів, які використовують спортсмени, каже інженер-конструктор траси: «Конструктори не дають нам бачити свої розробки. Знаряддя також стають швидшими. Нас трохи здивувало, що все це стало таким швидким».

До того ж, на його думку, не зовсім правдивими є й показники швидкості, які, за офіційними замірами, начебто мав Кумариташвілі перед вильотом з траси – близько 144 км/год. Адже, на думку Ґургеля, це цифра, яку прилади зафіксували перед входженням спортсмена у сумнозвісний 16-поворот. Та перед, власне, вильотом із траси був невеликий підйом, який мав би скоротити швидкість спуску, каже він.

Nodar Kumaritaschwili
Фатальна ділянка трасиФото: AP

У Сочі – все за планом

Незважаючи на смертельний випадок на трасі у канадському Вістлері, сама траса продовжує функціонувати, а конструктор Ґурґель будуватиме траси й далі. Наступний його великий проект має бути готовий до чергової зимової олімпіади в російському Сочі 2014 року. Ця траса не буде легшою за канадську, але концептуальних змін, за його словами, вносити в нього не будуть. «Рішення було ухвалено ще два роки тому»,- каже він. До того ж, усі господарі олімпіад, за його словами, хочуть рекордів. А це означає, що серед їхніх побажань найкращі й найшвидші траси. Це стосується і наявних, і запланованих проектів. Всі особливості траси у Вістлері були відомі вже давно, каже Ґурґель, а також узгоджені зі світовими федераціями бобслею та санного спорту.

Тож, можливо, варто всім разом замислитися, чи варта мета – нові рекорди, слава та гроші – засобів, якими раптом можуть ставати людські життя.

Автор: Данило Білик (dpa, sid)

Редактор: Захар Бутирський