Конституційний Суд України: за яких умов він справді може бути незалежним?

Існування у державі такого органу, як Конституційний Суд поки не забезпечило Україні вирішення проблем, пов’язаних з владними повноваженнями. Занадто повільна й досі безрезультатна діяльність суддів підштовхнула навіть до розмов про те, що Конституційний Суд у повному складі повинен піти у відставку. Так, зокрема вважає і новопризначений суддя Конституційного Суду України Степан Гавриш:

„Конституційний Суд, на превеликий жаль, продемонстрував повну бездіяльність і некомпетентність у своїй інституційній поведінці. Найперше, він був сформований за партійно-політичним принципом, так би мовити, з урахуванням корпоративної, в даному випадку – політичної відданості. І оскільки його формують три суб’єкти , то там визначально був закладений внутрішній конфлікт. Друге, КС був обраний з людей, які в значній мірі не мали досвіду конституціалізму, тому не могли реально й ефективно опрацьовувати виклики, які йшли до них з боку суб’єктів подань”.

Конституційний Суд намагався у терміновому режимі розглянути подання народних депутатів щодо конституційності указів президента про розпуск парламенту. Але ще до появи його рішення стало зрозуміло, що не всі політичні сили та державні інституції готові беззаперечно його сприйняти. Конституційний Суд вже втратив довіру до себе, переконаний Степан Гавриш:

„Говорити про те, що КС може стати місцем, де буде вирішений український інституційний, тобто, владний конфлікт, неможливо. Цей Конституційний Суд нічого зробити, на жаль, не може. Треба міняти Конституцію, і треба міняти закон про КС”.

Спосіб формування КС потребує змін

Найперше, що треба змінювати, вважає Степан Гавриш, це спосіб формування Конституційного Суду в такий спосіб, щоб унеможливити тиск на нього й забезпечити незалежність суддів. Саме так формується КС у Німеччині, розповів керівник українського бюро Фонду міжнародної правової співпраці Штефан Гюльсгерстер:

„У Німеччині, на відміну від України, де за законом про Конституційний Суд конгрес суддів, Верховна Рада й президент обирають по шість суддів, є шістнадцять суддів Конституційного суду, які поділені на два самостійні сенати – по вісім суддів. Половина з цих 16 суддів обирається бундестагом, інша - бундесратом, другою, федеральною палатою парламенту. В обох установах судді мають набрати дві третини голосів, щоб виключити можливість ухвалення політично випадкових рішень. Є ще один обов’язковий припис: у кожному сенаті Конституційного суду щонайменше троє суддів мають бути з найвищих судових інстанцій”.

Степан Гавриш здебільшого підтримує таку модель, вважаючи, що КС в Україні має формуватись не трьома, а двома суб’єктами – президентом і парламентом. До того ж, каже, він, у складі суду достатньо буде і 12 суддів. За скорочення складу Конституційного суду виступає і радник президента Микола Полудьонний, вважаючи також, що кількість суддів у ньому має бути непарною. Утім, більшість українських експертів переконані, що навіть за умови таких змін навряд чи можна гарантувати, що судді будуть повністю об’єктивними й незалежними. Голова Всеукраїнської асоціації політичних наук Валерій Бебик припускає, що склад КС може формувати й сам український народ шляхом голосування:

„Можна запропонувати інший варіант, який ще, по-моєму, ніде в світі не був запроваджений , але воно було б логічно - коли можна було б провести всенародний референдум із рейтинговим голосуванням кандидатур на суддів КС. Отоді б точно, якби весь народ голосував за суддів КС , тоді б судова влада була б незалежною від виконавчої гілки влади. Ця процедура, може, й дорога, але вона дійсно була б виходом із нинішньої ситуації”.

Експерти сходяться на думці, що якісно новий Конституційний Суд Україна зможе отримати лише після змін в Конституції й у законі про КС. Однак, політичний досвід різних країн свідчить про те, що ....

„...Конституцію не можливо сформулювати так детально й стовідсотково, щоб були враховані найменші побажання й ситуації. У ній завжди будуть положення, що потребуватимуть додаткового роз’яснення й по-своєму тлумачитимуться тією чи іншою політичною силою”.

Таке переконання висловлює німецький експерт Штефан Гюльсгерстер. Поки ж Конституційний Суд України мусить працювати на основі існуючих законодавчих норм. У цих умовах відповідальність КС за свої рішення є особливою. Можливо, саме це є причиною того, що КС не приймає досі жодних рішень, припускає Степан Гавриш.