"Порівняння з нацизмом завжди є абсурдними і недоречними", - сказав речник федерального уряду Німеччини Штеффан Зайберт (Steffen Seibert). Вони призводять лише до "применшення злочинів націонал-соціалізму проти людяності". Ця позиція була озвучена під час одного з найдовших виступів у тривалій кар'єрі урядового речника на федеральній прес-конференції 6 березня. Уже сам цей факт демонструє те, з яким занепокоєнням Берлін споглядає на пропаганду турецьких політиків проти Німеччини та у самій Німеччині.
Зайберт висловився і щодо можливих виступів турецьких політиків у ФРН. Він попередив, що турецька сторона мусить виступати відкрито, а не, приміром, винаймати зали урочистостей під вигаданими приводами. І це пролунало майже по-бойовому.
Попередження і німецьким політикам
Попередження Зайберта стосується рівною мірою і адресатів у Німеччині. Це означає, що за умов дотримання загальноприйнятних правил турецькі політики, звісно, можуть виступати у Німеччині з публічними промовами. Однак водночас це є відмовою тим німецьким політикам, які, привертаючи до себе багато уваги, закликають до абсолютної заборони на виступи для турецьких політиків.
Подібних політиків не бракує у політичному таборі самої канцлерки: Зайберт ще говорив на федеральній прес-конференції, а однопартієць Меркель (Angela Merkel), спікер ХДС/ХСС із зовнішньополітичних питань Юрґен Хардт (Jürgen Hardt) вже заявляв про те, що агітаційні виступи Ердогана та членів турецького уряду у Німеччині є небажаними. Ні, сказав натомість Зайберт, федеральний уряд не працює над заборонами на в'їзд і не бажає перешкоджати агітаційним виступам Ердогана на підтримку свого референдуму.
Висновок речника уряду, з огляду на виступ турецького міністра економіки у Німеччині, був настільки сухим, що межував із сарказмом, адже цей виступ "відбувся без порушень вільних демократичних порядків Німеччини".
Урівноваження для німецького уряду
Федеральний уряд постав зараз перед вибором між чіткою лінією поведінки та відкритістю. Дипломатія та різкі слова між політичними партнерами у мирні часи є приємними для вух, а у часи неспокою - важливими. Світ і Європа зараз неспокійні. Вже давно йдеться про цілком засадниче питання: яким шляхом рухається Туреччина, і як на це слід реагувати Німеччині. Не в останню чергу йдеться і про питання самого партнерства з союзником по НАТО. Важко собі уявити, що європейці і, особливо, канцлерка Меркель, муситимуть укладати з такою Туреччиною взаємну угоду про зупинення потоку біженців. Розмови про чудові німецько-турецькі відносини теж вже давно минули. Так, перед очима відразу постає доля затриманого журналіста Деніза Юджелята нові дебати про доцільність подвійного громадянства.
Інтерес Німеччини - стабільна Туреччина
Все це є дуже серйозно. І байдуже, чим закінчиться у середині квітня референдум у Туреччині - німецька сторона мусить говорити гостро, а за необхідності - навіть дуже гостро. І це має продемонструвати, які цінності мають демократія, права на свободу висловлення думок та зборів. Всюди, а не лише у Німеччині. Але Берліну слід зважати і на те, якої допомоги від європейської сторони потребуватиме вражена путчем та контрпутчем Туреччина після стабілізації - з Ердоганом чи без нього. Саме тому зараз було б слушно не діяти занадто жорстко і різко.