Киргизи хочуть плодів реформ

Сьогодні в Киргизстані – дострокові вибори президента. Голосування було призначено після того, як у березні заворушення змусили залишити середньоазіатську країну її тодішнього президента Аскара Акаєва і привели до влади опозицію. Фаворитом недільних виборів вважається Курманбек Бакієв, який зараз тимчасово виконує обов”язки киргизького президента. Тижневик Rheinischer Merkur з Бонна пише:

Бакієв буде далі наближувати свою країну до Заходу, але Москва має залишитися стратегічним партнером. Невеликому й бідному на природні ресурси Киргизстану важко проводити незалежну політику проти потужних сусідів. Не тільки Росія хотіла б посилити свою військову присутність у Киргизстані. За повідомленнями ЗМІ, Китай теж хотів би мати військову базу в Киргизії, хоча Бакієв заперечує такі плани..., -

пише Rheinischer Merkur і далі зауважує:.

...Після очікуваної перемоги на виборах для одного з лідерів „революції тюльпанів” Бакієва почнуться тяжкі часи. Соціальна ситуація в Киргизстані лише трохи краща, ніж у сісідному Узбекистані. Напруження може у будь-який момент привести до нових заворушень... Киргизи пишаються тим, що їм вдалося далеко пройти на шляху до демократії, і що економічна ситуація в країні дещо краща, ніж у сусідів-узбеків. Але після 15 років болючих реформ, вони хочуть нарешті мати від них плоди, - читаємо на сторінках Rheinischer Merkur.

Про ситуацію в іншій пострадянській країні, де до влади теж шляхом акцій протесту прийшла опозиція, пише тижневик Die Zeit з Гамбурга. Журналістка Барбара Міндерян дуже критично оцінює правління президента Грузії Михайла Саакашвілі. Вона зокрема пише:

Грузію зараз у жодному разі не можна назвати стабільною країною. Люди стали біднішими й не задоволені своїм життям. Побільшало й тих, хто готовий до насильства. Чимало грузинів справедливо розчарувалися в так званих реформах Саакашвілі, передусім у тому, як він їх проводить – хаотично і майже деспотично. Уже невдовзі після приходу до влади Михайло Саакашвілі змінив конституцію і посилив свої повноваження по відношенню до парламенту. Критику на свою адресу президент не сприймає. Молодий політик, який отримав освіту на Заході, має ознаки марнославного холерика. Хто його дратує, ризикує втратити посаду. У Грузії мало не щотижня затримують політиків, чиновників чи підприємців за звинуваченням у корупції, але без жодних доказів. Судді чи адвокати не втручаються, бо уряд не зупиняється й перед ними. Обвинувачених місяцами утримують в переповнених в”язницях у нелюдських умовах. Міжнародні організації скаржаться, що політичних противників чи прихильників старого режиму піддавали тортурам. Оголошена Саакашвілі боротьба з корупцією призвела до того, що замовчали більшість критиків, у тому числі журналісти й неурядові організації. В результаті потерпає не тільки настрій у грузинському суспільстві, а й очікуваний економічний підйом, адже інвестори не люблять державної сваволі, -

зауважує автор статті в Die Zeit і звертається до ролі Заходу:

... Європейський союз має уважніше стежити за політикою Михайла Саакашвілі. Адже честолюбний молодий політик іде на конфлікт не тільки зі своїми співвітчизниками, а й з етнічними та релігійними меншинами у власній країні, й навіть з великими сусідом Росією. Наприклад, улітку минулого року президент спробував застосувати поліцію й міліцію для остаточного вирішення конфлікту з сепаратистами у Південній Осетії, не обговоривши це попередньо з Росією. Міжнародна спільнота тоді ледве змогла запобігти новій громадянській війні. Тим часом молодий уряд продовжує робити погрозливі заяві, ігноруючи чутливий баланс сил на Кавказі... Західні уряди мають ретельніше контролювати дотримання демократії й прав людини в Грузії. Модель „революції троянд”, у якій Захід досі бачив приклад для інших країн СНД, здобула тріщини. Революціонери часто стають швидше авторитарними лідерами, ніж демократичними стейтсменами, - констатує Die Zeit.