Пристрасті довколо пам’ятника

На площі у центрі Лейпцига нині лише один будівельний майданчик. Жваво тривають будівельні роботи зі спорудження підземного тунеля, що проходитиме під площею. Довкола цього мегапроекту палають пристрасті.

Ще одним яблуком розбрату в східнонімецькому місті є майбутній пам'ятник німецькій єдності, або пам'ятник мирній революції 1989 року.

Пам'ятників досить?

Тобіас Голлітцер належить до табору прибічників пам'ятника. Член ініціативної групи "Мирна революція" твердо переконаний, що дуже важливо відкрити цей пам'ятник саме в Лейпцизі. Він також вважає, що більшість жителів міста хочуть мати такий пам'ятник. Хоча у Лейпцизі один пам'ятник мирній революції вже є. Щоправда, він є доволі скромним. Це безліка колона біля церкви святого Миколая, котра у 1989 році стала відправним пунктом "понеділкової демонстрації". Дехто вважає, що ще одного пам'ятника не потрібно, адже колони біля церкви цілком достаньо.

Усі, кого цікавить ця тема, можуть отримати інформацію про екскізи пам'ятника, а також долучитися до дискусії, на інтернет-форумі. Цим шансом вже скористалися більше тисячі жителів міста. Багато хто відверто висловлює свій спротив. "Ми залюбки відмовимося від подарунку за кошт наших податків і не хочемо більше ніяких пам'ятників", - можна прочитати на сайті.

Кольорові кубики чи яблуневий сад

З тридцяти восьми пропозицій залишилися тільки три, але жодну з цих ідей, відбраних журі, інтернет-користувачі не вважають переконливою. Дехто підтримує пропозицію, якій симпатизує журі. Вона зветься "70 тисяч". Це площа, що дорівнює футбольному полю, на якій буде розміщено 70 тисяч кольорових кубиків, що скидаються чи то на ящики, чи то на табуретки. Критику викликає, зокрема, те, що яскраві пересувні пластикові кубики видаються недостатньо серйозними.

Ідея номер два взагалі не викликає жодних дискусій. Більшість цікавить третя пропозиція – яблуневий сад.

"Ми, власне, задоволені тим, як усе досі відбувалося",- каже позапартійний заступник бургомістра з питань культури Міхаель Фабер, котрий опікується реалізацією проекту. За його словами, процедура відбору ідей була серйозною. Молодіжна майстерня, експертна майстерня, опитування громадян, а потім оцінка журі. "Те, що після визначення трьох переможців почнеться запекла дискусія, було очікуваним",- вважає Фабер.

Ані форма, ані зміст не переконують

Однак не лише жителі Лейпцига, а й політики жваво дискутують про зміст і форму майбутнього пам'ятника. Відкрити його мають, як очікується, 9 жовтня 2014 року з нагоди 25-ї річниці найбільшої "понеділкової демонстрації" у Лейпцизі, що стала поворотним моментом для мирної революції. Але сумнівів у тому, що проект реалізують до запланованої дати, не бракує.

Спорудження об'єкту має обійтися у 6,5 мільйона євро. "Крім коштів, ще одним аргументом проти цього пам'ятника є й те, що його форма нас не особливо переконує. Ми б радше хотіли бачити заснування фонду чи винагороди за досягнення сучасної демократії",- каже Юліане Наґель. На думку її Лівої партії, найкраще було б, щоб вирішували самі жителі Лейпцига. Але ще 2009 року заявка на рішення громади зазнала провалу. Тепер має з'явитися друга. Так само спитати думку громадян хочуть і у Християнсько-демократичному союзі, де, на відміну від "лівих", хочуть, щоб збудували пам'ятник. Тому християнчські демократи пропонують, щоб жителі Лейпцига паралельно з майбутніми виборами обербургомістра у січні 2013 року проголосували і за один з трьох проектів пам'ятника.

Для всієї Східної Європи

Серед людей, які мають висловити свою думку, є й ті, хто так само, як Тобіас Голлітцер, брав участь у демонстраціях за свободу восени 1989 року. "Лейпциг з його значенням "понеділкової демонстрації" став символом усієї тодішньої НДР",- погоджується чоловік, але додає, що пам'ятник має бути не лише вшануванням міста, де стався перелам, а й вказувати на загальне значення мирних революцій у Східній Європі. Тому, на думку Голлітцера, потрібно провести опитування всіх громадян Німеччини.