Експерти наполягають на прискоренні створення суспільного телерадіомовлення
12 лютого 2005 р.Колишній керівник ”Нового каналу” Олександр Ткаченко, менеджер, який був ініціатором початку дискусії щодо створення супільного мовлення, побоюється негативного втручання політиків у справу. Він каже, що чомусь за точку відліку беруться парламентські слухання 12 квітня, хоча якраз до цього часу міг би бути підготовлений закон про суспільне мовлення і за три - чотири місяців воно цілком могло б бути створене. Втім, на круглий стіл не прийшов жоден із запрошених політиків. Усі, включно з віце-прем”єр з гуманітарних питань Миколою Томенком, послалися на поважні причини. Президент Академії української преси Валерій Іванов упевнений, що існує можливість провести телерадіореформу вже цього року. На його думку, ”бракує тільки одного – політичної волі”. Під час дискусії стан національної телерадіокомпанії описувався, як жалюгідний: рейтинг - 2,8 відсотка, дуже низький рівень довіри, глядацька аудиторія - люди віком за 60 років, а наявний рекламний потенціал використовується лише на чверть. Відповідаючи на закиди профспілки, які нещодавно з”явилися на першому національному телеканалі про те, що дехто зазіхнув на технічну базу нацтелекомпанії, Ткаченко сказав, що це не так. На його думку, створити телебачення з нуля простіше, ніж на базі національної телекомпанії. Окрім того, проблема полягає в тому, щоб розібратися, хто з роздутого колективу НТКУ, який нараховує 2000 осіб, реально в ній працює. Ткаченко пропонує взяти за взірець при створенні суспільного мовлення три моделі – канадську, французьку та польску.