"Доки відповідальні особи схаменуться, помре дуже багато людей"

Ініціатива у боротьбі зі СНІДом в Україні належить не державі, а неурядовим організаціям, констатують експерти німецького громадського об’єднання Connect plus. Об’єднання ставить собі за мету передати неурядовим організаціям у країнах Східної Європи досвід роботи німецьких організацій, задіяних у боротьбі з ВІЛ/СНІД. У Connect plus беруть участь соціальні працівники, лікарі, психологи і педагоги. Німецькі фахівці відзначають, що по всій Україні діють громадські ініціативи і благодійні організації, які не лише підтримують державні медичні заклади у в роботі з ВІЛ-інфікованими, але і проводять роз’яснювальну роботу. Боротьба з небезпечним вірусом в Україні тримається переважно на зусиллях неурядових організацій, зауважує фахівець Connect plus Фрідер Альберт:

„В Україні є величезна кількість неурядових організацій, які втілюють чудові проекти. Держава не бере на себе ініціативу, парламент не приймає необхідних законів, в країні не існує жодних директив, якими координувалася би боротьба зі СНІДом. В цій ситуації громадські організації перебирають на себе функції, які зазвичай властиві державі”

Бажано, аби держава і неурядові організації діяли спільно, чітко розділивши між собою сфери відповідальності. Якщо держава виконуватиме свою законодавчу і координаційну функцію, переконаний Фрідер Альберт, система буде більш ефективною:

„Міжнародні організації надали Україні чималі кошти. Всесвітня організація охорони здоров’я, UNAIDS і Глобальний фонд за останні п’ять років дали Україні 90 мільйонів доларів. Ці гроші мають бути використані у системі охорони здоров’я, а також на превентивні заходи. Це дуже великі гроші. Але поки кошти проходять через систему зверху-вниз, поки нарешті потрапляють через обласні центри до тих, кому вони призначені, лишається досить небагато. Тобто люди, у цих центрах, безумовно, сумлінно працюють, але в результаті інформаційних матеріалів чомусь не вистачає, бракує можливостей для навчання персоналу”

Німецький фахівець високо оцінює зусилля приватних фондів боротьби з ВІЛ/СНІД, створених заможними українцями. Найвідомішою з таких ініціатив є фонд Олени Франчук. На думку Фрідера Альберта, політичні зв’язки доньки екс-президента і дружини відомого промисловця для боротьби із небезпечною епідемією можуть бути важливішими за гроші:

„В Україні є фонди боротьби зі СНІДом, засновані дуже багатими людьми. У цих людей є вплив у парламенті. Дуже важливо, аби вони не лише вкладали гроші у соціальні проекти, а використовували свій вплив для прийняття системних політичних рішень у боротьбі з ВІЛ/СНІД”

В Україні і Росії зростання кількості інфікованих є чи не найшвидшим у світі. Треба бити на сполох і діяти, СНІД - це величезна загроза для України. При чому СНІД не є проблемою певної соціальної групи, але всього українського суспільства. Великою проблемою в Україні, як вважає Фрідер Альберт, є те, що ані у суспільстві, ані серед політиків немає усвідомлення цього:

„У мене поки немає оптимізму щодо ситуації в Україні. Епідемія поширюється невпинно. Нам не вдається домогтися позитивних тенденцій. Водночас ставлення суспільства до цієї проблеми не міняється. Доки відповідальні особи схаменуться, муситимуть померти дуже багато людей. Поки вважається, що вмирають якісь „асоціальні елементи”. Але під потенційною загрозою перебуває кожен. Може бути, що колись якийсь відомий співак або письменних зізнається, що він хворий на СНІД. Тоді може суспільство нарешті схаменеться. Але, на жаль, я гадаю, що доти мине ще багато років”, підсумовує Фрідер Альберт.