1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Інтерв'ю

Інтерв´ю провела Аніта Грабська13 березня 2014 р.

Мінімум 62 випадки порушень свободи слова в Криму зафіксував Інститут масової інформації за останні два тижні. Про те, як можна долати інформаційну блокаду півострова, DW розпитала директорку ІМІ Оксану Романюк.

https://p.dw.com/p/1BP7P
Інститут масової інформації, Оксана Романюк, свобода слова, Крим, Україна, інформаційні
Сімферополь, березень 2014Фото: Reuters

Починаючи від 10 березня, в Криму майже не побачиш українських телеканалів. На їхніх частотах почали транслюватися російські. Від початку російського вторгнення на українському півострові порушується свобода слова: журналістів та знімальні групи не пускають до Криму, б´ють, погрожують, відбирають техніку, навіть викрадають людей. Дані про щонайменше 62 випадки грубих порушень оприлюднив Інститут масової інформації (ІМІ). Інформаційна блокада Криму організована до проведення референдуму 16 березня, вважає виконавча директорка ІМІ Оксана Романюк.

Deutsche Welle: Росія фактично провадить проти України інформаційну війну. Як, на вашу думку, Україна може цьому протидіяти?

Оксана Романюк: Протидіяти цьому дуже складно, бо Росія отримала у спадок радянську пропагандистську машину і вкладає в неї величезні кошти. Єдине, що ми можемо цьому протиставити, - нашу відкритість, прозорість і подання об´єктивної інформації. Ми закликаємо правозахисників і журналістів приїжджати до Криму. Ми готові сприяти їхній роботі. Ідеться про захист прав людей, які там проживають, і про інформування світової спільноти про те, що зараз відбувається в Україні.

Тобто ви виступаєте за те, щоб Україна не брала участі в інформаційній війні, нав´язаній Росією?

Виконавча директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк
Виконавча директорка Інституту масової інформації Оксана РоманюкФото: privat

Я вважаю, що ми не повинні використовувати методи Росії - створення фейків, маніпуляції фактами, утиски журналістів. Нашим основним завданням має бути не вплив на Росію, а інформування міжнародної спільноти про те, що відбувається. Потреба в інформації нині дуже велика, а через російську пропаганду люди не знають, що є правдою, а що ні.

Думаю, дії Росії спрямовані не стільки на зовнішній світ, скільки на російське суспільство для збільшення рейтингу Путіна, створення образу агресора - страшного бандерівця, перед яким росіяни мають згуртуватися, забути про проблеми і проголосувати за довічне царство Путіна.

Що ви думаєте про вимогу Національної ради з питань телебачення та радіомовлення щодо припинення ретрансляції чотирьох російських телеканалів українськими провайдерами? Чи не можна це розцінити як цензуру?

Нацрада не може щось забороняти провайдерам, вона може лише рекомендувати. Тобто ця вимога є закликом, позицією Нацради. За нашою інформацією, провайдери на сході та півдні України заклик проігнорували і продовжують транслювати російські канали.

Відключення телеканалів суперечить демократичним цінностям, але згадані ЗМІ поширюють контент, який складно назвати журналістикою. Ще тиждень тому я була категорично проти відключення, але з огляду на те, що Росія нарощує окупаційні потужності в Україні, я не маю зараз однозначної відповіді на це запитання.

Варто підключити медіаекспертів та юристів до моніторингу контенту цих каналів, оцінити ситуацію і вже тоді ухвалювати якісь рішення - наприклад, про тимчасове припинення ретрансляції. Це можуть зробити прокуратура, суд або СБУ.

Як можна протидіяти інформаційній блокаді Криму з материкової України?

Ми виявилися не готові до цього - ні держава, ні правозахисні організації. Прорвати інформаційну блокаду, наприклад, з інтернету не вдасться, бо інтернет-покриття в Криму на рівні лише 37 відсотків, тобто новини з мережі насправді читають ще менше людей. Українські телеканали там повністю заблоковано. Фактично Путін витіснив з Криму українську владу та українські телеканали... Те, що ми можемо зробити, - це максимально розповсюджувати інформацію, отриману про події в Криму, в Україні та для міжнародної спільноти.

Що ви порадите робити журналістам, які зазнали утисків, працюючи у відрядженні в Криму?

Тим, хто вже постраждав, раджу попереджати колег, які збираються до Криму. Ще - збирати інформацію про порушення (наприклад, відео), звертатися до журналістських і правозахисних організацій. Мені розповідали, що якщо встановлено факт, що люди постраждали від дій військових певної країни, по захист можна звертатися навіть до Європейського суду з прав людини.

Також раджу журналістам їхати поодинці, а не групами, не брати з собою великих камер - краще знімати на маленькі, телефони або планшети. Кажуть, до Криму зараз краще летіти з Росії та до прибуття подбати про контакти на місці.

Що ви порадите кримським журналістам, які зазнають тиску? Як, скажімо, оприлюднювати правдиву інформацію, якщо це загрожує звільненням?

Із кримськими журналістами ситуація дуже складна. Я навіть не можу засуджувати колег, які співпрацюють із самопроголошеною кримською владою, розуміючи, що існують загрози їхній фізичній безпеці і навіть виживанню. Але є кримські ЗМІ, які все-таки стараються передавати інформацію достовірно. Ми готові надавати їм допомогу - інформаційну і, можливо, технічну.

В очікувані референдуму: Кримські українці живуть в атмосфері страху

Як ви оціните правила акредитації журналістів для висвітлення кримського референдуму?

Щоб висвітлювати цей так званий референдум, створена дуже складна система акредитації. Наприклад, журналістам треба подавати копію ліцензії свого ЗМІ, номери та серії всієї техніки, якою вони планують користуватися. Окремо прописано, що журналісти акредитованого ЗМІ зобов´язані не розповсюджувати матеріали негативного характеру.

Зрозуміло, що під цю акредитацію не потрапляють журналісти українських та закордонних ЗМІ, вони в групі небажаних. У нас виникло стійке враження, що впродовж останніх двох тижнів Крим просто зачищають від журналістів та ЗМІ - очевидно, для підготовки референдуму.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою