Держава наступає на права громадян

Пакет законів про комунікації, який розглядається у Верховній Раді України, обмежує свободи громадян. Деякі з цих юридичних актів дають право Службі безпеки України практично неконтрольовано стежити за інформаційними потоками. Українські й міжнародні громадські організації б"ють на сполох.

Осінь виявилася врожайною для українських телекомунікацій на закони й законопроекти. Українським парламентом ухвалено в цілому закон "Про телекомунікації", у першому читанні схвалено законопроект "Про діяльність у сфері інформатизації". Комітети Верховної Ради нині знайомляться з третім, але не останнім за своїм значенням, проектом закону "Про моніторинг телекомунікацій". Про те, що означає зовні безневинне слово "моніторинг", говорить голова Всеукраїнської громадської організації "Українська Інтернет-спільнота" Ігор Дядюра:

"У Європі дозволений законний перехват телекомунікацій на чітко визначений термін, щодо чітко визначеної особи, чітко визначеним посадовим особам дозволено робити знімання інформації з каналів зв"язку за вмотивованим рішенням суду. Що таке моніторинг? Моніторинг - це постійний перехват всього потоку телефонних дзвінків та інтернет-повідомлень. Моніторинг як такий законодавством заборонений, оскільки він порушує ООНівську Конвенцію з прав людини і європейську Декларацію з прав людини".

Тобто, при всьому розмаїтті законів одне в них спільне - вони широким фронтом наступають на конституційні права громадян, надаючи небачені досі повноваження спецслужбам і міліції. Принаймні так вважають організації, зокрема громадські, діяльність яких тісно пов"язана з телекомунікаціями. Ось думка редактора відомого Інтернет-видання "Українська правда" Сергія Лещенка про законопроект "Про діяльність у сфері інформатизації":

"Якщо він буде ухвалений у тій формі, в якій він був прийнятий у першому читанні, тоді там є широке поле для того, щоб визнавати діяльність Інтернет-видань незаконною. І якщо буде в когось бажання, наприклад, вчинити якусь протидію виходу "Української правди", то тоді вони це можуть зробити за допомогою цього закону".

Проекти законів так вибиваються із загальноприйнятих рамок європейського законодавства, що стурбованість їхнім змістом висловила така поважна міжнародна правозахисна організація як "Репортери без кордонів". Генеральний секретар цієї організації Робер Менар наголосив:

"Парламент ухвалює закони, які надто суперечливі, щоб гарантувати свободу самовираження в Інтернеті. Законопроект у цій сфері має включати в себе гарантії проти зловживання цензурою з боку уряду. Ми вважаємо, що такий закон повинен розроблятися в дискусії з представниками громадянського суспільства, аби держава не обмежувала особистих свобод".

На жаль, уже ухвалений закон "Про телекомунікації" пройшов голосування тихо і непомітно. Принаймні, не поміченою законодавцями виявилася одна суттєва деталь, про яку розповів в інтерв"ю "Німецькій хвилі" Ігор Дядюра:

"Прийнятий в цілому з поправками президента Кучми закон "Про телекомунікації", в якому вписано в останній момент, просто таємно було вписано про те, що оператори зобов"язані за власний рахунок встановлювати обладнання для прослуховування. Ми будемо це опротестовувати, якщо треба в Конституційному суді, якщо треба, то будемо опротестовувати в Європейському суді з прав людини, оскільки це абсолютно суперечить конституції України і цілій низці українських законів, не кажучи вже про європейські".

Так говорить голова Всеукраїнської громадської організації "Українська Інтернет-спільнота" Ігор Дядюра і додає:

"Український закон про оперативно-розшукову діяльність чітко встановлює, що вся оперативно-розшукова діяльність в Україні фінансується з державного бюджету. Тому не може бути ніякої мови, щоб оператори щось купляли і встановлювали для того, щоб прослуховували їх самих та їхніх користувачів".

Тобто, в законі пропонується перехід на самообслуговування: ті, кого збираються прослуховувати, повинні для цього самі купити обладнання. Це для українського суспільства - не новина: вже давно існує наказ Держкомзв"язку номер 122, яким таємний моніторинг був введений у повсякденну практику. Тепер на зміну наказу має прийти аналогічний закон, і тоді наступним кроком може бути такий: заарештований сам матиме купувати собі наручники.

Але не до жартів усім інтернет-провайдерам: новий проект закону, внесений до Верховної Ради фахівцями з СБУ, може стати новим кроком в обмеженні свобод українських громадян.