1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Демократичні реформи в Україні під загрозою?

Огляд преси підготувала Леся Юрченко.25 лютого 2007 р.
https://p.dw.com/p/ALqY

Європейські газети коментують урядову кризу в Італії та плани США побудувати базу ПРО в Східній Європі. Однак спершу – коментарі з приводу політичної ситуації в Україні. Німецька Frankfurter Allgemeine Zeitung пише, що в контексті відхилення Верховною Радою кандидатури Володимира Огризка на посаду міністра закордонних справ ідеться зокрема про долю демократичних реформ в Україні:

Загалом нинішнє змагання за вплив у зовнішній політиці, за президентську владу й баланс між законами та Конституцією є боротьбою за результати демократичної революції 2004 року. Кабінет прем’єр-міністра Віктора Януковича, який фактично закликає до повстання проти президента, складається, як вже зазначили спостерігачі від Ради Європи, великою мірою з „посадовців, які представляють корумповане злиття бізнес- та владних інтересів, а також були відповідальні за маніпуляції на виборах перед „помаранчевою революцією”. Натомість демократичний табір, який все ще потерпає від чвар у керівництві, змушений боротися за своє виживання, - переконана Frankfurter Allgemeine Zeitung.

Швейцарська Neue Zürcher Zeitung зауважує:

Провал ухвалення Огризка на посаді глави МЗС ще раз продемонстрував, наскільки слабкими є нині позиції президента Віктора Ющенка, колишнього лідера „помаранчевої революції”. У глави держави, до повноважень якого, за Конституцією, належить визначення зовнішньополітичного курсу країни, практично немає можливості конструктивно вплинути на рішення законодавчого органу. В той час, як прем’єр Янукович займає дедалі міцнішу позицію, популярність Ющенка стрімко падає. Це гіркий наслідок того, що минулого року „помаранчева коаліція” погрузла у внутрішніх чварах замість того, щоб швидко створити дієвий і рішучий уряд, - коментує Neue Zürcher Zeitung.

До іншої теми. Італійська газета Corriere della sera пише про нову спробу прем’єр-міністра Італії Романо Проді створити дієвий уряд в країні:

Не можна стверджувати на тлі цих планів, що незабаром вдасться подолати кризу, викликану суперечкою щодо зовнішньої політики всередині правлячої коаліції. Насправді у випадку з новим чи старим урядом Проді йдеться про геть інше. Він не може бути нічим більшим, ніж поспішним вирішенням проблеми. Цей уряд вже незабаром, у наступні місяці, цілком може розколотися через якусь іншу проблему, й тоді доведеться шукати нових шляхів для виходу з кризи, - прогнозує Corriere della sera.

Схожу думку висловлює і польське видання Gazeta Wyborcza:

Остаточна поразка уряду Романо Проді – це лише питання часу. Прем’єру стає дедалі важче утримувати в одній коаліції поміркованих католиків, соціалістів і комуністів. У цього об’єднання є всього один голос переваги в Сенаті, і з травня минулого року ця коаліція утримувалася при владі лише завдяки абсолютній одностайності в кожному з голосувань. Але сьогодні замість цієї одностайності залишаються тільки погрози й страх перед втратою мандату, - вважає Gazeta Wyborcza.

Іспанська газета El pais пише про плани США побудувати базу протиракетної оборони в Східній Європі. Видання вважає перебільшеною реакцію Росії:

Може бути, що в президента Путіна є причини протестувати, але він обрав для цього невірний тон. Адже нічим неможливо виправдати погрози на адресу Польщі та Чехії. Путіну йдеться про те, щоб знову поширити вплив Росії на ці країни. Тому нині він робить ставку вже не тільки на енергетику, а дедалі більше на військову галузь як метод тиску. Шкода, що поступово згасає дух співпраці, який панував з 1991 року, коли було покладено край конфронтації між Сходом і Заходом, - читаємо на сторінках El pais.

Французька газета Le Monde звертає увагу на інший аспект. „Американці переконують, що їхня система протиракетної оборони у випадку загрози може бути використана для захисту Європи”, пише видання і веде далі:

Ці запевнення заспокоюють. Але якщо база ПРО залишатиметься виключно американською, то європейцям загрожує дедалі більша залежність від США в галузі оборони. Без сумнівів, ЄС можна було б спробувати переконати Вашингтон у тому, щоб і Євросоюз долучили до розширеної програми. Щоправда кошти на її втілення сягнуть, напевно, таких обсягів, які навряд чи вдасться покрити Європейському союзу, - зазначає паризьке видання Le Monde.