1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Громадянське суспільство

Євген Тейзе30 листопада 2012 р.

Реформи, про які Київ звітує у діалозі з ЄС, нерідко є «бутафорією», критикують неурядові організації. У Брюсселі до їхньої думки дослухаються, засвідчив Форум громадянського суспільства.

https://p.dw.com/p/16t44
Фото: Fotolia

Представники неурядових організацій є ключовими акторами на шляху демократичних перетворень у пострадянських країнах, наголосив єврокомісар з питань розширення і політики сусідства Штефан Фюле. «Ви стоїте на сторожі, стежачи за тим, як уряди ваших країн проводять реформи. Вони мають звітувати перед суспільством. Домагатися такої підзвітності – ваше завдання», - сказав Фюле, виступаючи на Форумі громадянського суспільства Східного партнерства ЄС. Форум, який проходить 29-30 листопада у Стокгольмі, зібрав понад дві сотні представників неурядових організацій з країн Європейського Союзу та з шести країн-сусідів ЄС – Вірменії, Білорусі, України, Азербайджану, Молдови і Грузії.

Наводячи актуальні приклади успіхів неурядових організацій, єврокомісар похвалив громадських активістів з Грузії, наголосивши, що демократичні вибори, які нещодавно відбулися у цій країні, є багато у чому саме їхньою заслугою. «Вони досягли неабияких успіхів, домагаючись чесної передвиборчої кампанії, рівного доступу партій до ЗМІ, прозорості фінансування партій», - зазначив Штефан Фюле.

Рівняння на Молдову

Ще одним «взірцевим учнем» Східного партнерства учасники форуму в один голос називають уряд Молдови. Ця країна нині лідирує в Індексі європейської інтеграції, який укладають експерти неурядових організацій країн партнерства. Проєвропейський уряд у Кишиневі за кілька років при владі домігся чималих успіхів у реформуванні країни, відзначають експерти. За цим показником Молдова нині впевнено випереджає Україну, яку ставили у приклад іншим східним сусідам ЄС ще кілька років тому. Показовим прикладом того, що молдавани нині активніші у європейській інтеграції за українців є успіхи Кишинева у здійсненні реформ, необхідних для скасування візового режиму з країнами ЄС, зауважила у розмові з Deutsche Welle Ірина Сушко з української ініціативи «Європа без бар´єрів».

Учасники стокгольмського форуму
Учасники стокгольмського форумуФото: DW/Y.Teyze

Разом з громадськими експертами з інших країн Східного партнерства Сушко представила у Стокгольмі моніторинговий звіт про перебіг безвізового діалогу. Результат моніторингу: і в цьому питанні Кишинів вийшов на перше місце. «Молдова у стислі терміни ухвалила все законодавство, яке є передумовою для скасування віз. Тепер можна переходити до його впровадження», - каже Сушко.

Без віз до ЄС ще не скоро

В Україні хочуть не відставати у безвізовому діалозі з ЄС. Але закони, які ухвалюють у Києві, викликають у незалежних експертів серйозні нарікання. «Це відчутно загальмувало безвізовий діалог», - відзначила Ірина Сушко. Йдеться насамперед про підписаний президентом Януковичем у четвер закон про ідентифікаційні документи. Законом передбачено, зокрема, запровадження біометричних паспортів. Формально це є однією з вимог Євросоюзу на шляху до скасування віз, каже експерт. Утім, за її словами, у Києві ухвалили зовсім не те, чого очікували брюссельські партнери. Річ у тім, що крім біометричних закордонних паспортів, необхідних для кращого контролю за міжнародними міграційними процесами, ухваленим законом передбачено ще й біометризацію внутрішніх паспортів.

Ірина Сушко
Ірина СушкоФото: DW/Y.Teyze

Це означає, що кожному українцеві доведеться заплатити за новий паспорт з чіпом, за різними оцінками, від 200 до 500 гривень. А вимогам до виготовлення документів, передбаченим новим законом, як відзначають експерти, відповідає лише одна компанія – ЄДАПС. Українські ЗМІ пов´язують діяльність цієї компанії з одним із депутатів від Партії регіонів. «Ця сфера монополізується. На жаль, політиками вона часто розглядається як ринок послуг, на якому можна добре заробити», - відзначила Ірина Сушко. Представниця «Європи без бар´єрів» вказує на те, що одіозним законом створюється також єдиний реєстр персональних даних. Правозахисники критикують, що до цього реєстру вноситимуть необґрунтовано велику кількість приватних даних про особу. Українські неурядові організації заявляють, що звертатимуть увагу Єврокомісії на невідповідність цього закону європейським стандартам, навіть якщо це й може призвести до подальшого затягування процесу скасування віз.

Реформи «для галочки» не потрібні

«Більшість реформ, про які звітує український уряд у діалозі з європейськими партнерами носять бутафорний характер», - каже один з розробників Індексу європейської інтеграції країн Східного партнерства Ігор Когут. Прикладами таких «сумнівних» новацій голова ради Лабораторії законодавчих ініціатив називає, крім закону про біометричні паспорти, також нові правила тендерних закупівель. Лунає критика від експертів і щодо поганої імплементації закону про доступ до публічної інформації. Утім, реформи «для галочки», нагадує Ігор Когут, не наблизять життя українців до європейських стандартів.

Штефан Фюле під час виступу на форумі
Штефан Фюле під час виступу на форуміФото: DW/Y.Teyze

Єврокомісар Штефан Фюле наголошує: без неупередженої експертизи, яку надають представники громадянського суспільства, процес реформ у країнах Східного партнерства немислимий. «Форум громадянського суспільства став одним з найбільш динамічних елементів Східного партнерства. Ви – повноцінні учасники діалогу в рамках цієї ініціативи – на рівні з урядами», - наголосив Фюле, виступаючи перед представниками неурядових організацій на форумі у Стокгольмі.

Як відзначили учасники форуму, у діалозі між Євросоюзом і країнами-сусідами саме громадянське суспільство є найнадійнішою ланкою. Адже, як показав і приклад України, після зміни влади країна може втратити темпи європейської інтеграції. Водночас діалог з громадянським суспільством, за словами Штефана Фюле, є запорукою успіху Східного партнерства у довгостроковій перспективі – незалежно від політичної ситуації.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою