Гоголівський «Ревізор» у провінційній німецькій опері

З російської сатири німецький композитор Вернер Еґк (1901 – 1983) зробив оперу. Він спростив навантажений персонажами сюжет і написав до нього веселу й ритмічну музику. Сьогодні мало хто згадує і про оперу, і про самого композитора. Можливо, йому не вибачили симпатії до нацистського режиму. Але його опера «Ревізор» залишається вартою уваги.

Очевидно, так міркували керівники міського театру в містечку Ґісен, в якому і так охоче експериментують: «У нас репутація театру, який цікавиться дещо нестандартниим речамив», - каже диригент Герберт Ґіцен, який поставив оперу разом із режисером Кетрін Мівіль. Вона – директор театру і знає, як зацікавити ґісенську публіку.

Актуальний сюжет

«Оперу дуже гарно сприймають, інакше ми б її не ставили. Нам пощастило з публікою, їй таке цікаво. Як би тут не любили класичну оперу, публіка відкрита до нових речей – чи це раритети з часів бароко, чи з модерну. Особливо людям цікаво, коли невідомо, чого очікувати», - каже Мівіль.

Для німецької провінції – це не норма. У ґісенському театрі гоголівський сюжет дещо модернізували. Кетрін Мівіль вважає, що «Ревізор» не втратив актуальності: «Сюжет цілком можна перенести в сьогодення. Не один до одного, але вся ця корупція, коли «шахрай обдурює шахрая», все це і сьогодні дуже актуально».

Євро замість рублів

Схожа думка і в диригента Ґіцена: «Тематична прив’язка очевидна, якщо поглянути на ситуацію в Греції чи ще десь. Корупція скрізь, тому це дуже добре пасує. Хоча ми, звичайно, взялися за оперу раніше, ніж у Греції вибухнула криза!»

Результатом стала дуже коротка, але жива опера. Ґісенський театр відмовився від будь-якого російського фольклору, на виконавцях сучасні костюми. Теж стосується і реквізитів: замість сумки поштмейстера – лептоп, замість пера – кулькова ручка, замість російських рублів – євро. Німецька провінція довела, що і вона може робити незвичні проекти, а не лише театри в Берліні чи Гамбурзі.

Автор: Корнелія Рабіц / Роман Гончаренко

Редактор: Леся Юрченко