Глобальне потепління

Планета продовжує нагріватися. За підрахунками Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США, 2016 рік був найтеплішим за всю історію спостережень. Глобальне потепління відчутно й в Україні. Згідно з одним із досліджень, виконаним на замовлення Світового банку, до 2100 року середньорічна температура в Україні може підвищитись на 3,2-4,5 градуси.

"Особливо великі зміни спостерігаються з кінця 90-х років минулого століття. Відтоді темпи росту температури стали ще вищими і в окремих регіонах України навіть у три-чотири рази перевищували глобальні", - розповіла DW Віра Балабух, завідуюча відділом синоптичної метеорології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАН України. Експертка звернула увагу на те, що такі зміни зумовили зменшення тривалості холодного періоду і суворості зими.

Ризик для всієї України

Наслідки глобального потепління дедалі більше відчуває українське сільське господарство. "За останні 20 років в Україні відбулись досить серьозні зміни клімату, - констатує в розмові з DW президент Українського клубу аграрного бізнесу Алекс Ліссітса. - Природно-кліматичний пояс, де раніше вирощували такі традиційні для Украіни культури, як цукровий буряк, який був у Миколаївській, Кіровоградській та Полтавській областях, зараз зміщується через нестачу вологи на північ та на захід. Також інші теплолюбні культури, такі як кукурудза та соя наразі майже повністю вирощуються в північних та західних областях".

Для українських аграріїв потепління клімату - палиця з двома кінцями. Як зауважила Віра Балабух, через збільшення теплого періоду з'являється можливість вирощувати додаткові врожаї. "Маленькі виробники встигають посадити ранні культури - наприклад, редиску, зелень - в лютому-березні й зібрати врожай у квітні", - каже Балабух. Її слова в розмові з DW підтверджує й експерт сектора сільського господарства Офісу ефективного регулювання Богдан Андрющенко: "На півдні України, наприклад, збирають по два врожаї скоростиглої картоплі. Після збору озимої пшениці на цьому ж полі вирощують гречку чи інші круп'яні культури".

Але з іншого боку, українському сільському господарству, яке звикло до помірного клімату, у майбутньому дедалі частіше доведеться рахуватися з екстремальними погодними умовами. "Зростає посушливість, збільшується загроза пізніх заморозків, почастішали град, зливи, шквали, які знищують врожаї. Такий ризик є по всій Україні", - говорить Віра Балабух.

Умови як у субтропіках

Через брак опадів аграрії вимушені проводити посівну в більш стислі терміни. "Наприклад, починаючи з Херсона та на північ фермери пристосовуються до зменшення посівних строків, вони намагаються вполювати кілька днів, коли в землі достатньо вологи", - розповідає Богдан Андрющенко.

Крім того, продовжив експерт, українським фермерам доводиться переорієнтовуватись на нові сільськогосподарські культури. Дедалі частіше українські фермери роблять ставку на такі посухостійкі злакові як сорго. За словами Богдана Андрющенка, в Україні вже зараз вирощують таку зернобобову культуру як нут. Нут, або як його ще називаються турецький горох, є типовою посівною культурою в тропічній та субтропічній Азії.

Можна собі уявити, що адаптація до змін клімату дорого обійдеться українським аграріям. Тільки розбудова системи поливу чого коштуватиме. "Південні регіони перебувають у зоні ризику через більш спекотний клімат, - каже Алекс Ліссітса. - Зараз на державному рівні обговорюється розвиток системи зрошення в південних областях. Вона є дуже дорогою - 3-5 тисяч доларів на гектар. Тому потребує залучення додаткового фінансування від міжнародних фінансових інституцій".