Глава контррозвідки ФРН окреслив основні загрози для країни

"Арабська весна" перетворилась на "Арабський льодовиковий період". Під час міграційної кризи до Німеччини прибули сотні тисяч чоловіків арабського походження, переважно молодого віку, 70-80 відсотків яких не мали ідентифікаційних документів. Зовнішня політика нового президента США Дональда Трампа досі перебуває під великим питанням. У відносинах з Росією Німеччина перебуває ніби у стані уповільненої зйомки процесу зміни ролі партнерів та друзів станом ворогів. До того ж активізуються популістські партії, які "ненавидять європейську політику".

Це лише окремі штрихи тієї похмурої картини, яку під час доповіді на Європейському поліцейському конгресі, що цього тижня відбувся в Берліні, змалював глава Німецького відомства з захисту конституції Ганс-Ґеорґ Маасен. Він говорив про перехідний процес, у якому такі константи в минулому, як трансатлантичні відносини, перетворились на змінні. "В кінці процесу з'являться нові константи та нова структура влади", - додав Маасен.

Для його ж відомства, яке переважно займається контррозвідувальною діяльністю, усі вищезгадані фактори вже створили нові умови, у рамках яких має відбуватися боротьба з тероризмом. При цьому саме завдання боротьби з тероризмом є настільки комплексним, що й у його структурі також багато чого змінилось.

У фокусі Західна Європа

У період після 2001 року правоохоронні органи мали справу, наприклад, з терористичними угрупованнями з Афганістану. На сьогоднішній день терористичну діяльність здійснюють переважно одинаки та невеликі групи, пояснює Маасен. З 15-ти терористичних актів, здійснених упродовж 2016 року, лише три були організовані терористичними організаціями. Новим також є те, що багато злочинців мають досвід, набутий у лавах угруповання "Ісламська держава", тому, як зауважив Маасен,  "часом з Калашниковим вони можуть обходитись набагато професійніше, ніж поліцейські".

Ісламістсько-терористична сцена загалом дуже розширилась. "Нині ми нараховуємо 1600 осіб, які мають ісламістсько-терористичний потенціал", - повідомив Маасен. Наприкінці 2016 року ця група нараховувала близько 1200 осіб. Федеральне кримінальне відомство визначило близько 570 людей як осіб, які становлять потенційну ісламістську загрозу.

Цифрові групи-мечеті

У кіберпросторі тим часом виник свій паралельний світ, який важко охопити - Маасен розповів про "ісламістські громади, утворені при мечетях" в інтернеті. "Ісламська держава" керує виконавцями терористичних актів через месенджер WhatsApp.

Минулого року у Німеччині було вчинено п'ять нападів. Набагато більше були зірвані правоохоронцями. Щоденно очолюване Маасеном відомство отримує щонайменше два, часом чотири-п'ять повідомлень про заплановані теракти. Через "гарячу лінію" впродовж 2016 року відомство отримало 1104 повідомлення, що вдвічі більше, ніж роком раніше і вдесятеро більше, ніж у 2013-му. Тільки перед Різдвом та Новим роком було зафіксовано 20 конкретних повідомлень.

Архітектура безпеки під загрозою

Свою доповідь Маасен підсумував так: "Ми живемо у такому стані, який вже більше не є нормальним". Тому Німеччина, на його думку, повинна вжити відповідних заходів, аби підлаштуватись під нові умови. Так звана архітектура безпеки, на яку спираються нині, походить ще з 1950-х років і була протестована в умовах нормального стану. Тепер же цю концепцію потрібно перевіряти щодня. З огляду на це, Маасен підтримав пропозиції міністра внутрішніх справ Німеччини Томаса де Мезьєра про зміни архітектури безпеки та закликав до дискусії на цю тему.

Поряд з боротьбою з тероризмом, є ще й інший виклик - кіберпростір. Іноземні спецслужби використовують інтернет для шпигунства, саботажу та дезінформації, оскільки це ефективно і відносно дешево. Рівень вразливості зростає, адже на Заході дедалі більше життєво важливих сфер пов'язано з кіберпростором, застеріг Маасен. 

Наприкінці промови Маасен все ж таки вселив трохи оптимізму учасникам поліцейського конгресу: "Ми можемо впоратися з такою ситуацією".