Геннозмінений бавовник не зробив життя кращим

Наступ геннозмінених рослин і продуктів зупинити не можна, як не можна зупинити науково-технічний прогрес. Але чи поліпшує цей поступ життя людей чи тільки приносить мільярдні прибутки концернам? Відповідь на це запитання шукає наш кореспондент в Індії. ООН натомість вважає, що, аби змінити життя на краще, треба через просвіту змінити ставлення людини до природи.

У Німеччині та й в інших багатих індустріальних країнах часто запитують: навіщо потрібні геннозмінені рослини і харчові продукти з них? Адже у США сотнями тонн спалюють звичайне зерно, щоб ціни на нього не падали. Але саме американські аграрні концерни створюють геннозмінені рослини, бо вони начебто дають більший врожай і мають імунітет проти хвороб. Відтак те, що видається непотребом у заможних країнах, могло б допомогти третьому світу подолати бідність і голод. Але чи так все насправді? Ось що передає з Індії кореспондент ”Німецької хвилі” Штефан Деґе:

Суховій дме Раджаці в сиве волосся. Стара жінка ридма ридає, заламує руки і показує на висохле поле з посівами бавовника за нею. У її очах стоїть розпач.

Що ми маємо їсти, за що ми маємо жити?- запитує її чоловік Малайя. - Вони говорили нам, що ми повинні купити це американське насіння. Але подивіться довкола, усі наші посіви загинули! Поясніть нам - чому!

Як паранджа лежить цими днями спека на бавовникових плантаціях у Варанґелі, що за чотири години автомобілем від Гайдарабада в південноіндійському штаті Андра-Прадеш. Ця індійська провінція завоювала собі сумнівну славу регіону, де селяни використовують найбільше пестицидів та мінеральних добрив.

Але вже третій рік дощі оминають Варанґель. Відтак немає і врожаю. Тому Малайя та Раджакка все поставили на одну карту: набрали у банках і в місцевих лихварів шалених кредитів, щоб купити в американської фірми Монсанто-Магіко чудодійне насіння "БТ-Коттон", яке начебто за будь-яких умов забезпечить їм високий врожай. А от тепер на їхніх трьох акрах землі росте, точніше гибіє, генетично змінений бавовник.

Треба сказати, що для культивування нових сортів сільськогосподарських рослин були вагомі причини. Нині Індія експортує бавовник, а 30 років тому його не вистачало самій Індії. Тут панував голод, Індія постійно потребувала імпорту з закордону. Технічний прогрес змінив ситуацію: краще насіння, хімічні добрива та пестициди різко збільшили врожайність. Цей процес увійшов в індійську історію як "зелена революція". Хоча наслідки цієї революції для довкілля були і залишаються досить проблематичними.

У Гайдарабаді ми зустрілися з професором місцевого університету Човдрі, президентом Всеіндійського конгресу сільськогосподарських експертів. На його думку, після "зеленої революції" Індія знову стоїть на роздоріжжі - перед "генетичною революцією".

Під час "зеленої революції" йшлося перш за все про поліпшені варіанти насіння, добрива та системи захисту рослин, які були розроблені в Індії. "Генетична революція" походить не з Індії. Вона походить із Заходу, перш за все з Америки.

Отож, раніше науково-дослідні інститути виводили нові сорти-гібриди за допомогою схрещування. Нині генні інженери змінюють спадкову інформацію таких гібридів. Нові сорти створюються в лабораторії, в реторті. "БТ-коттон", про який ми говорили, це перший дозволений для вирощування в Індії генетично змінений бавовник.

Але генетично змінене насіння коштує в чотири рази дорожче, ніж звичайне. Спеціально вбудований у насіння генетичний захист від репродукції робить неможливим те, що селяни робили все життя, залишаючи на насіння частину свого врожаю. У генетично змінених рослинах насіння на посів кожного разу треба купувати. Не можна заощаджувати і на мінеральних добривах та пестицидах. Так що великі - переважно американські - аграрні та хімічні концерни одержали одразу чимало джерел нових доходів. А селянам залишилося лише платити й платити.

Але навіть якщо врожайність зростає, то падають ціни. Наслідок: селяни все частіше потрапляють у боргові пастки. В штаті Андра-Прадеш - але не тільки там - сотні зневірених і знедолених селян покінчили з цієї причини життя самогубством, часто свідомо отруюючись пестицидами, яких вони накупили.

Про це добре знає молодий економіст сільського господарства Арджун Прасад:

Банківські кредити для селян дуже важливі. Вони маленькі і даються лише під дуже високі проценти. Геннозмінене насіння, яке селяни купують, не зажди гарної якості. Приватні фірми домінують на ринку завдяки рекламі, і таким чином селяни платять набагато завищені ціни. Насіння погано проростає. Селянам залишається лише відчай.

Чи лежить ключ до сільськогосподарського майбутнього Індії в генній інженерії? Екологічна організація "Ґрінпіс" говорить "Ні" - і закликає до виступів проти неї - як в Індії, так і в усьому світі. На передовій цієї боротьби - Дів"я Рагунадан з гайдарабадської штаб-квартири "Ґрінпіс":

Ми вваажаємо, що ризики генної інженерії як для довкілля, так і для здоров"я людини ще повністю не вивчені. Доки ризики і можливі наслідки не з"ясовані, генетично змінені організми не можна вводити в обіг.

Але ця тема не цікавить індійські засоби масової інформації. Лише перед виборами вряди-годи з"являються в телепрограмах та на перших сторінках газет повідомлення про самогубства селян. Та справжня дискусія про проблему геннозмінених рослин в Індії не ведеться.

Еколог і правозахисник Вандана Шива - найпопулярніша в Індії критик геннозмінених продуктів. Її виступи за права жінок було відзначено 1993 року альтернативною Нобелівською премією:

Індійське сільське господарство захоплюють великі концерни. Це означає: селяни втрачають нагромаджені тисячолліттями знання і навички, як обробляти землю. Ми переживаємо в Індії одну з найбільших людських трагедій. Фермери і сільськогосподарські працівники скинули минулий уряд. Вони викинуть на смітник історії і нинішній, якщо він і надалі йтиме шляхом, який визначають Світовий банк, Міжнародний валютний фонд і Світова організація торгівлі. Якщо він і надалі корумпуватиметься такими фірмами як Монсанто. Бо всі урядові рішення були б неможливі без корупції.

Раджака і Малайя все поставили на генетичну карту. Але вони не відали, з яким ризиком це пов"язане. І мабуть не підозрювали про гру великих багатомільярдних інтересів, в якій вони стали іграшкою в чужих руках.