Ганне Северінсен: Конституційний суд має негайно прийняти рішення
3 квітня 2007 р.Ред: Пані Северінсен, коаліційна більшість у Верховній Раді не готова беззастережно сприйняти указ президента про розпуск парламенту. Як вийти із цієї ситуації?
Г.С.: „Конституційний суд має негайно дати відповідь на питання, чи відповідає такий крок конституції”.
Ред: Хто нестиме відповідальність за можливе поглиблення політичної кризи? Президент чи парламент?
Г.С.: „На мою думку, відповідальність лягає на обидві сторони”.
Ред: Як Ви ставитеся до позачергових виборів?
Г.С.: „Я сподіваюся, що сторони знайдуть правовий вихід із ситуації, що склалася. Якщо таки проводити позачергові вибори, то це буде пов’язане із численними проблемами, зокрема технічними проблемами. Але, зрештою, у кожній демократії останнє слово мають казати виборці”.
Ред: Тобто Ви не відкидаєте саме такого виходу із кризи?
Г.С.: „Це абсолютно нормально, якщо немає іншого виходу. Я сподіваюся, що правові підстави для такого рішення є достатньо переконливими. Проблема лише в українській виборчій системі, яка передбачає вибори за партійними списками. Ця система є поганою для виборців. Вони не мають реального вибору. Вони можуть проголосувати лише за цілий список. Якщо вони не сприймають окремих політиків, вони не можуть на це вплинути“.
Ред: Президент Ющенко називає розширення урядової коаліції за рахунок депутатів з опозиційних фракцій перекручуванням волевиявлення виборців. Як Ви сприймаєте такий аргумент?
Г.С.: „Я погоджуюся із твердженням про те, що такі дії спотворюють результати виборів і багато українців можуть почуватися обманутими. Я гадаю, що ті депутати, які переходять з одного табору до іншого, мусять дати відповідь самим собі: навіщо вони це роблять? На мою думку, в Україні замало дебатують про політику. Українські політики змагаються за владу, а не за політику”.
Ред: Опозиція у Верховній Раді не раз вимагала застосування „імперативного мандату” до народних депутатів. Це могло би вирішити „проблему перебіжчиків”?
Г.С.: „Це не вихід із ситуації. Це абсолютно недемократично. Якщо депутат обраний до парламенту і він не погоджується із політикою, яку здійснюють його однопартійці, він має право на власну позицію. Я маю на увазі право депутата на власну політичну позицію. Інша справа, коли йдеться лише про боротьбу за владу. Коли депутати масово змінюють один табір на інший – це дуже поганий сигнал. Виборці не знають, що їм робити”.
Ред: Президент називав намагання розширити коаліцію до 300 депутатів спробою „узурпації влади”. Ви погоджуєтеся із такою оцінкою?
Г.С.: „В певному сенсі це слушне твердження. Адже має бути розподіл повноважень між президентом, парламентом і урядом. Натомість коаліція намагається перебрати владу на себе. Я повторюю: тут йдеться скоріше про владу, ніж про політику. Яка мета створення більшості у 300 голосів? Чого хочуть ці депутати? Вони хочуть змінити податкове законодавство чи вони хочуть якихось інших політичних змін. Ні. Виглядає на те, що політика полягає лише в тому, щоби надати уряду усю повноту влади. Такі дії суперечать духу конституції”.
Ред: На своєму позачерговому засіданні Верховна Рада закликала Парламентську асамблею Ради Європи терміново розглянути ситуацію в Україні. Чи буде якесь спеціальне засідання з цього приводу?
Г.С.: „За два тижні відбудеться засідання Парламентської асамблеї Ради Європи. Ситуація в Україні може бути винесена на розгляд. Я сподіваюся, що до того моменту ситуація проясниться. Але хочу повторити: досі обидві сторони дискутували лише про владу, а не про політику. Яку політику захищають сторони, за що виборцям пропонують знову голосувати? Тут непросто розібратися".
Ред: Ви особисто збираєтеся найближчим часом до Києва?
Г.С.: „Наступного разу я планувала відвідати Київ 20-21 травня у складі комітету Ради Європи з політичних питань. Я сподіваюся, що у моєму позачерговому візиті не буде потреби. Але ніколи не можна загадувати наперед, що буде”.
Розмову провів Євген Тейзе