1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Віталій Кличко полишив професійний спорт: суверенне рішення

Огляд преси підготував Володимир Медяний.10 листопада 2005 р.
https://p.dw.com/p/ALvy

Рішення Віталія Кличка полишити професійний бокс у зв”язку зі станом здоров”я шокувало європейців - і передусім німців. Адже Німеччина, стала для нього другою батьківщиною, а її жителі сприймали українського боксера як свого національного героя. Не дивно, що практично всі німецькі газети присвятили свої коментарі чемпіону світу з боксу в суперважкій вазі, який більше не виходитиме на ринг. Газета Frankfurter Allgemeine Zeitung зауважує:

Тільки не треба, будь-ласка, лити сльози, якщо боксер більше не хоче битися! Не треба також свистіти, якщо хтось відступає через те, що в нього десь заболіло. Через нове травмування коліна Віталій Кличко був вимушений сам опуститися на коліна. Він поміркував і дійшов висновку, що подальші бої на рингу не мають жодного сенсу. Таке вольове прощання з професійним боксом є винятком у цьому жорсткому виді спорту. Отже, аплодисменти для „Доктора Залізний кулак”, як його колись назвав промоутер Клаус-Петер Коль. (...) Віталій Кличко був свого роду унікумом на рингу. Також унікальним стало і його прощання. Поважне ставлення до нього переживе звучання останнього гонгу, - переконана газета Frankfurter Allgemeine Zeitung.

Газета Frankfurter Rundschau пише:

Боротися до останнього – така риса була його особливою ознакою. Цього разу сил не вистачило навіть для того, щоб дотягнути до першого гонгу. Отже, Віталію Кличку, який ще непередодні був чемпіоном світу в супертяжкій вазі, нічого іншого не лишилося як красиво піти. Майже безпосередньо після визначення діагнозу та операції на травмованому правому коліні 34-річний чемпіон світу за версією WBC заявив про свою відставку. (...) Ще більш швидкою та однозначною заява про завершення спортивної кар”єри не могла й бути. Інші, мабуть, спробували б тягнути, аби залишатися в центрі уваги. Але кандидат спортивних наук швидко зрозумів, що він тільки втратив би час. (...) Подальші спортивні висоти залишаються тепер для нього недосяжними. Довго не розмірковуючи, найвідоміший український пацієнт вирішив присвятити себе „соціальним та суспільним проблемам своєї країни”, - читаємо в газеті Frankfurter Rundschau.

Газета Süddeutsche Zeitung нагадує про незвично часте травмування, яке доводилося переживати Віталію Кличку під своєї кар”єри:

Це історія боксера, який так часто мав невдачу бути травмованим, що цинічні критики навіть запідозрили в цьому навмисні дії і почали глузували над ним, називаючи його „слабаком”. (...) Але глузувати тут зовсім недоречно. Завдяки своєму рішенню полишити спорт Кличку вдалося те, що змогли досягти лише окремі володарі найвищого титулу в суперважкій вазі: він пішов як чемпіон світу, - коментує газета Süddeutsche Zeitung.

Відставка Віталія Кличка матиме наслідки й для професійного боксу в Німеччині. Принаймні такої думки дотримується газета Die Welt:

У Німеччині професійний бокс нині переживає занепад. Відставка Кличка безжалісно засвідчить брак сил, на які варто було б звертати увагу. Доводиться сумніватися в тому, що нація ще раз з таким самим захопленням адоптує іншого боксера, з яким вона прийняла цього кмітливого двохметрового чолов”ягу. (...) Незважаючи на те, що „Доктор Залізний кулак” так багато зробив для німців, на міжнародному боксерському небосхилі його зірка матиме лише обмежену силу. З розрахунку функціонерів шлях до чемпіонського титулу за всіма версіями для нього залишився закритим, хоча він був найперспективнішим з усіх чотирьох претендентів, - вважає газета Die Welt.

Тепер від спорту перейдемо до політичної теми. Австрійська газета Salzburger Nachrichten коментує заклик Європейської комісії до кандидатів на членство в ЄС щодо дотримання подальшого курсу реформ:

Туреччині доведеться ще добряче попрацювати, якщо вона колись хоче стати членом ЄС. Наголос треба робити на „колись”. Це може трапитися не раніше, ніж через десять або п”ятнадцять років. Критичні оглядачі говорять, що процес приєднання Туреччини триватиме двадцять років, а то й ще довше, тобто – доти, доки Анкара не завершить втілення всіх необхідних реформ. (...) Так само і Хорватія буде змушена змінити своє обличчя, якщо вона хоче приєднатися до Європейського союзу. Звіти Єврокомісії щодо Туреччини та Хорватії неприкрашено змальовують ситуацію в цих країнах. Дорога до ЄС для них буде закрита, якщо вони нічого не змінять. Таким чином жодних причин для паніки немає, - переконана газета Salzburger Nachrichten.