“Відомий сценарій” у Киргизії не спрацює?

У газеті ЗЕКСІШЕ ЦАЙТУНГ читаємо коментар з приводу висловлювань киргизьких можновдадців, що протести проти результатів парламентських виборів нібито керуються з-за кордону:

Президент Киргизії Акаєв вбачає у тому, що відбувається, “відомий сценарій”. Як завжди, за всім стоять “закордонні сили”, котрі дестабілізують країну і хочуть збити її з теперішнього, звісно, успішного курсу. Доказів на підтвердження своєї думки він навести не зміг, однак щодо ”відомого сценарію” він недалекий від істини. Щоправда, не в тому сенсі, в якому це розуміє Акаєв. Схожі події за ”відомим сценарієм” в інших колишніх радянських республіках, як-от у Грузії, Вірменії чи нещодавно в Україні, мають однакове підґрунтя, котре Акаєв - з відомих причин - хоче приховати. В усіх цих країнах можновладці почувалися занадто впевнено і намагалися, за поганим радянським звичаєм, з допомогою фальсифікацій виборів утриматися при владі або принаймні привести до влади своїх наступників. При цьому всі вони не врахували, що їхні громадяни стали свідоміші і впевненіші у собі, навіть враховуючи майже цілковиту відсутність демократії у деяких країнах, - аналізує ЗЕКСІШЕ ЦАЙТУНГ.

Менш оптимістично оцінює перспективи киргизьких подій газета ФРАНКФУРТЕР РУНДШАУ:

На півдні, передусім у забутих регіонах Джалал-Абада та Оша, панує бідність і спустошеність. Ці специфічні кризові фактори не дозволяють серйозно порівнювати події в Киргизії з тими, що мали місце у Грузії та Україні. Щоправда, саме такі несерйозні порівняння роблять російські політтехнологи. Крім того, по сусідству з Киргизією немає жодної країни, з якої можна було б черпати демократичні ідеї та досвід. Також немає загальновизнаного переконливого героя, котрий зміг би скерувати країну, що знаходиться між Узбекистаном, Росією, Китаєм та Афганістаном, на шлях змін до загального добра, - вважає ФРАНКФУРТЕР РУНДШАУ.

Весняний саміт Євросоюзу приніс низку важливих рішень. Зокрема глави держав та урядів ЄС схвалили реформу європейського Пакту стабільності та вирішили переглянути директиву про лібералізацію ринку послуг. Газета МЕРКІШЕ ОДЕРЦАЙТУНГ так коментує підсумки саміту:

Ґергард Шредер і Жак Ширак мають бути задоволені. Під час саміту в Брюсселі німецькому канцлерові та французькому президентові вдалося провести свої найважливіші вимоги. У той час як Шредер передусім хотів досягти послаблення критеріїв європейського Пакту стабільності, Ширак вимагав внести зміни до запланованої директиви ЄС щодо лібералізації ринку послуг. Обидва політики досягли своєї мети. Однак чи піде це на користь Європейському союзу? – запитує МЕРКІШЕ ОДЕРЦАЙТУНГ.

Газета ВЕЛЬТ розміщує статтю, присвячену дослідженням громадської думки в найбільших країнах Європейського союзу – Франції, Німеччині, Італії, Польщі, Іспанії та Великобританії – щодо того, як населення цих країн оцінює перспективи вступу до ЄС України, Туреччини, Марокко та Росії:

Афера з візовими зловживаннями в німецькому посольстві в Києві боляче вдарила по іміджу України в Німеччині. Згідно з дослідженням, 53 відсотки німців висловилися проти вступу України в ЄС, 41 відсоток – за. Для порівняння – наприкінці 2004 року лише 30 відсотків німців відхиляли перспективу вступу України до спільноти і майже дві третини погоджувалися з цим. Те, що результати дослідження в Німеччині, у порівнянні, скажімо, з Францією, виявилися такими негативними, здивувало дослідників. Це можна пояснити лише розгортанням ”візової афери” в Німеччині, кажуть вони, -

цитує соціологів газета ВЕЛЬТ. Далі читаємо:

Незважаючи на те, що в Німеччині простежується тенденція до відкидання євросоюзівських перспектив України, країна ”помаранчевої революції” все ж лідирує у рейтингу ймовірних нових членів: у шести країнах ЄС позитивно з цього приводу висловилося в середньому 55 відсотків населення. На другому місці Росія (50 відсотків), далі Туреччина (45 відсотків) та Марокко (35 відсотків). У питанні про майбутнє Росії в ЄС думки розійшлися: якщо майже дві третини італійців та іспанців підтримують її вступ, то поляки, французи, британці та німці висловлюються стримано щодо такої перспективи, - зазначає ВЕЛЬТ.