Вступ Болгарії та Румунії до ЄС: двері спільноти зачиняються?

Берлінська газета Die Welt називає цю подію „кінцем фарсу“. Видання пояснює:

Ще з початку 2005 року було вирішено, що ці країни вступлять до європейської спільноти. Усі пізніші погрози та вимоги Європейської комісії були, в принципі, лише прорахованою інсценізацією, аби заспокоїти держави-члени ЄС. (...) Звісно, що Болгарія та Румунія ще не „дозріли“ до вступу в Євросоюз. Там все ще більш, ніж достатньо корумпованих суддів і політиків, все ще дуже добре функціонують могутні злочинні синдикати і дуже погано працюють інстанції для контролю за іноземною фінансовою допомогою. Європейська комісія ухвалила своє рішення не за реальними критеріями, а виходячи з політичних розрахунків. Адже Софія й Бухарест сприйняли б відсунення свого вступу до Євросоюзу на рік, як образу. І вони б дали це відчути новим партнерам по ЄС після свого вступу, - аналізує видання Die Welt.

У продовження теми газета Pforzheimer Zeitung пише:

Поєднати рекомендацію на вступ з дотриманням строгих умов – це мінімум, що повинна була зробити Європейська комісія. Послідовнішим було б однак перенесення строку вступу, хоча такого ще не було в історії ЄС і воно здається нереальним, бо все так чи інакше вже підлаштоване до прийняття нових членів. Може, Болгарія та Румунія тоді були б дуже обурені. Але в такий спосіб можна було б виграти час, щоб досягти у цих країнах кращих передумов для вступу до ЄС. А Євросоюз повернув би собі значну частину довіри своїх громадян, - зазначає Pforzheimer Zeitung.

Іншої думки дотримується Badische Zeitung:

Попри всі недоліки в Румунії та в Болгарії відчувається, що зближення з ЄС започаткувало позитивні зміни. Політики, які регулярно мають справу з установами Європейського союзу, чітко відрізняються від своїх колег вдома. Так, болгарський міністр з європейських питань Меґлена Кунєва демонструє усвідомлення того, що її країна лише тоді досягне прогресу, якщо в ній політична, юридична та економічна системи стануть прозорими, коли іноземні інвестори зможуть довіряти законам країни. На жаль, таким політикам доводиться дуже часто протистояти кадрам з комуністичних часів, які бояться за свої привілеї і тримаються все ще за старе, пише Badische Zeitung.

Після рішення про вступ Болгарії та Румунії до Європейського союзу в спільноті дедалі гучніше заявляють про те, що цим прийняттям ЄС поки досягне певної межі. У цьому ключі витриманий коментар газети Hannoversche Allgemeine:

Зависокою є ціна політики відкритих дверей Європейського союзу, яку не в останню чергу пропагувала й Німеччина. ЄС загрожує стати недієздатним, бо урядам не вдалося вчасно реформувати Євросоюз, що складається з 25 держав. Тому висновок звучить так: ніяких нових членів, поки не буде досягнуто єдності щодо нової Конституції ЄС. Насправді ж не тільки кандидати на вступ до спільноти ще не „дозріли“ до цього, але й сам Євросоюз ще не зовсім готовий до наступних розширень, - переконана Hannoversche Allgemeinе.

До іншої теми. Практично всі німецькі газети коментують вилучення з репертуару берлінського театру Deutsche Oper опери Моцарта „Ідоменео“. Причиною є фінальна сцена цієї дуже сучасної постановки, де показуються відсічені голови Ісуса, Будди й пророка Магомета. З цього приводу газета

Cellsche Zeitung зазначає:

Карикатури, зміни в репертуарі театрів, фільми, що критикують іслам, чи використання історичних цитат Папою Римським... Якщо Захід дасть можливість так урізати свою свободу волевиявлення через можливе виникнення насильницьких чи потенційно насильницьких протестів, то це означає ніщо інше, як те, що він уже давно капітулював перед ісламізмом, - читаємо у виданні Cellsche Zeitung.

Зняття опери з репертуару берлінського театру піддали критиці в Німеччині як митці, так і політики й можновладці. Neue Osnabrücker Zeitung вважає:

Нарешті політики від культури подали приклад мужності, з якою треба стати на захист свободи волевиявлення. Від міністра культури до голови опозиційної фракції „зелених“ сягає широка коаліція критиків. Це дає привід сподіватися. Дискусія, що так швидко постала на цьому підґрунті демонструє водночас усі переваги вільного суспільства, - переконана Neue Osnabrücker Zeitung.

„Свобода в мистецтві повинна мужньо захищатися“, пише газета Neue Presse і далі запитує:

Але від кого, власне? У даному конкретному випадку інтендант берлінської Deutsche Oper була поінформована про конкретні погрози. Робити висновки з цих погроз експерти залишили їй самій. (...) Нормальним був би інший розвиток подій. Берлінський сенатор з внутрішніх справ мав би розробити в співпраці з земельним управлінням кримінальної поліції концепцію безпеки для відповідних культурних заходів. Мистецтво треба захищати. Але робити це повинні не тільки самі митці, - робить висновок видання Neue Presse.

Огляд преси підготувала Леся Юрченко